Славний ювілей

13.02.2023 14:11

Хто не знає Івана Петровича Котляревського? Хто разом із ним не реготав досхочу? Хто не журився, не плакав, не радів за його героїв?!

І. П. Котляревський – велике серце України, піснетворець, добрий і мудрий пророк, великий правдолюб, який у свої твори перелив гарячу синівську любов до рідного народу, його героїчної історії, пісень і дум.

Уже 225 рік українці щиро сміються над пригодами Енея –  троянця в козацьких шароварах і жупані, "парубка моторного", що змушений був покинути рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії. В ній з усіма подробицями описані народні звичаї, розваги, наїдки, напої, одяг та інше. Енеїда стала справжньою енциклопедією української старожитності.

З нагоди ювілею книги, працівники бібліотеки-філії №8, запросили  своїх користувачів та гостей на  вечір книги «Енеїда" – перша ластівка українського національного відродження» .

У читальній залі була презентована виставка однієї книги  «Іронію, сатиру, щирий сміх в ній Котляревський поєднати зміг».

Бібліотекар читального залу ознайомила гостей  з цікавими фактами створення книги, історією написання й видання якої  була досить складною  та цікавою.

Молодші користувачі мали нагоду переглянути  мультиплікаційний  фільм про пригоди Енея, головного героя твору та взяти участь у вікторині «Страви з Енеїди».

Творчість Котляревського має  виховне значення. На його творах вчимося любити свою Вітчизну, рідну мову, навчаємося бути чесними, працьовитими, виховуємо в собі високу моральність і героїзм, гуманність і оптимізм, переймаємо мудрість і красу добрих почуттів.

Ми любимо тебе, український солдате!

13.02.2023 14:08

10 лютого  в бібліотеці-філії №15 протягом  дня тривав  захід « Ми любимо тебе, український солдате!». Працівниками філії оголошено збір солодощів для наших воїнів, а маленькими користувачами виготовлялись патріотичні  валентинки для солдатів. Діти  старанно та з любов’ю писали  побажання нашим захисникам. В дитячих оченятах світилось почуття любові  і єдності з тими, хто сьогодні виборює свободу  і неподільність нашої Батьківщини, відстоює мир ціною власного життя.

Щиро дякуємо тобі, український солдате!  Повертайся живим  і з Перемогою! Віримо в ЗСУ!

До ювілею Леоніда Куценка

13.02.2023 13:54

До дня народження  знаного дослідника творчості  Євгена Маланюка  бібліотекарі філії №19 презентували книжкову поличку «Леонід Куценко: штрихи до портрету».  Усіх охочих запрошуємо познайомитися краще з творчим доробком Леоніда Куценка, відомого  літературознавця, професора, члена Національної спілки письменників, заслуженого працівника народної освіти України, лауреата літературної премії імені Євгена Маланюка.

Балтійський круїз

13.02.2023 13:48

Члени клубу «Вояж» бібліотеки-філії №4 віртуально відправилися у балтійський круїз «Магія бурштинових берегів» Латвією, Литвою і Естонією. Подорож розпочалася з розповіді бібліотекаря про офіційні символи та історію країн Балтії. «Вояжівців» зацікавила інформація про менталітет, культуру, архітектуру, традиції, свята і кулінарні уподобання балтійців.

Бібліотекарі запрошують усіх охочих здійснити круїз дивовижними країнами Балтії, щоб насолодитися атмосферою магічних піщаних берегів, недоторканою природою, чистим повітрям, барвистими пейзажами, історичними та архітектурними пам’ятками, прогулятися затишними тихими вуличками, відчути стиль та неповторний колорит дивовижних балтійських краєвидів, які ніби створені для того, щоб ними захоплювалися і поверталися знову і знову: https://youtu.be/AgoIQ9vT_tQ

Фейк чи правда

13.02.2023 13:30

Сучасні діти отримують великий потік новин, зокрема, з телебачення, Інтернету та реклами. Аби споживати правду, вони мають вміти критично оцінювати інформацію, знати, як захиститися від маніпуляцій, яким джерелам можна довіряти, що таке фейки та навіщо їх створюють. Зараз, володіти новою навичкою – бути медіаграмотними.

Саме з метою навчити  учнів  розпізнавати  фейкову  інформацію  та  усвідомлювати  її негативні наслідки, бібліотекарі філії №19 провели Інформфільтр «Маніпуляції в медіапросторі». Присутні проаналізували, що таке ФЕЙК, де вони про нього чують, хто розповсюджує та як вберегтися від брехливої інформації. Свої знання закріпили грою  «Факт чи фейк про Інтернет» та вправою "Вірю – не вірю". Переглянули відео «Як розпізнати фейк». Обговорили  хмару слів "Інформація". Та спробували виконати  вправа "Створи новину", вигадуючи фейкові новини.

Час вчитися любити. Леонід Куценко

13.02.2023 13:12

У час духовної занедбаності суспільства неймовірно зростає роль особистості, котра сповідує патріотизм, як роботу – наполегливу, послідовну, негаласливу і совісну. Саме такі люди формують сучасний енергетичний простір, в якому зростає нація. Це сказано про Леоніда Куценка – видатного Педагога, літературознавця, представника Національної спілки письменників України, лауреата літературної премії імені Євгена Маланюка і просто прекрасної людини. Цьогоріч йому б виповнилося 70 років. До цієї визначної дати працівники бібліотеці-філії №1 організували для своїх читачів літературну композицію «Час вчитися любити. Леонід Куценко». Наші відвідувачі мали змогу ознайомитися з його літературним та науковим доробком, познайомитися з відгуками про нього наших сучасників, відчувши всю глибину його таланту дослідника та критика. Адже саме він у сучасному літературознавстві є найавторитетнішим дослідником творчості Євгена Маланюка та Празької літературної школи. Леонід Васильович ще багато б зробив, написав, дослідив, навчив. Проте, на жаль, страшна трагедія забрала життя нашого видатного земляка в розквіті сил …

Наша мова - пісня, і в ловах любов

13.02.2023 13:05

Дійсно, без мови народ — ніщо. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують свою мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.
Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію її народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. 10 лютого колектив бібліотеки-філії №14 провів cторітелінг   «Наша мова  ̶̶  пісня, і в словах любов». Під час заходу читачі провели конкурс «Слів у мові мільйон…». Тут вони мали обрати одне висловлювання і обґрунтувати його. Майже всі учні вибрали висловлювання «Мова – це віконця, через які людина бачить світ».
Цей захід був дуже цікавим та різноманітним. Вкотре читачі бібліотеки зрозуміли одну важливу річ: через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу.

Романтична валентинка

13.02.2023 12:59

Будь-який творчий процес відволікає дітей від тривожних подій сьогодення. А якщо він розвиває естетичні смаки та сприяє формуванню дружніх стосунків у колективі, бібліотека завжди готова долучитися до такої благородної справи. Тож, напередодні дня Святого Валентина бібліотекарі філії №16  провели для учнів ліцею нових технологій навчання майстер-клас по виготовленню романтичних валентинок. Діти прослухали декілька версій та легенд, з якими пов'язана традиція писати в день Святого Валентина послання тим, кого любиш, або ставишся з симпатією та повагою.

Відкривач літературних Атлантид

13.02.2023 12:54

До 70-річчя від дня народження Леоніда Васильовича Куценка у бібліотеці-філії №10 відбувся перегляд відеофільму з обговоренням. «Ностальгія за справжністю». Леонід Куценко науковець,філолог, професор ЦДПУ ім. В.Винниченка, літературознавець,критик, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України. Лауреат літературної премії імені Євгена Маланюка, Краєзнавчої премії імені Володимира Яструбова та Фонду Воляників-Швабірських при Функції Українського Вільного Університету в Нью-Йорку. З 1982 року почалася його робота на кафедрі літератури рідного інституту. Тривалий час працював деканом філологічного університету. Як викладач і як декан він залишив найкращі спогади про себе. Постійно і напружено працював як літературознавець-дослідник, відкривач «літературних Атлантид». Одна за одною з’являються статті та книжки. Знайомлячись, з бібліотечною виставкою «Незгасна свічка Леоніда Куценка» Першою звернула на себе увагу невеличка книжка «Баян Степової Еллади» (1993). Власне з цієї праці розпочалося відкриття для українського читача  Євгена Маланюка не лише як видатного поета, а й глибокого мислителя, автора блискучої есеїстики історіософського, культурологічного, історико-літературного та літературно-критичного спрямування. Довготривале вивчення місцевих матеріалів, поїздки «по слідах» Маланюка в Чехію, Польщу, США, робота в архівах Праги, Варшави, Нью-Йорка  - все це дозволило Леоніду Васильовичу детально, на високому професійному рівні відтворити життєвий і творчий шлях нашого видатного земляка. Це була його громадянська місія,щоб зрозуміти її значущість, прислухаємося до слів Оксани Пахльовської: «Голос Маланюка сьогодні долинає до нас як позивні з космосу – чуємо сигнали, але не вміємо їх розшифрувати. Це можна було зрозуміти хіба що в радянські часи – Маланюк належав до найбільш заборонених письменників української діаспори. Написана зрозумілою мовою – мовою, що характерна для «літературознавства з людським обличчям», його монографія «Dominus Маланюк: тло і постать» (2001 р.; 2002 р.;) не лише  увиразнила постать Євгена Маланюка,  немовби підняла її над Україною для загального огляду, а й розкрила змістовну глибину його поетичного та «прозового» слова. Проте виявляється, що цього недостатньо, що  повернення в Україну одного з найрозумніших, найпроникливіших в суть речей та явищ її синів є процесом довготривалим, таким, що потребує залучення багатьох сил державницького спрямування. Леонід Васильович зробив свою справу. Він би, звичайно ж, її продовжив, якби не трагедія, що сталася 22 грудня 2006 року  - у «день зимового протистояння». Трагічний випадок забрав його від нас. Михайло Слабошпицький: «Смерть саме тоді, коли він був на такому творчому піднесенні, в сто крат посилює відчуття цієї втрати. Ще одна неймовірно світла людина, яка існувала тільки в однині, а тому її неможливо замінити».