Погрібний Віктор Олексійович народився 5 серпня 1935 року в селі Матусівка  Маловисківського району Кіровоградської області. Його батьки працювали у сільському господарстві. Віктор Олексійович рано залишився без батька тому з самого раннього дитинства йому довелося важко працювати.

Навчатися починав у Мар'янівській школі, потім у Великовисківській і закінчив середню освіту в Кіровоградській школі № 4. Вчився на відмінно, багато читав, тому й вступив до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка на факультет журналістики, який закінчив у 1958 році.

З нагоди 90-річчя від дня народження Віктора Олексійовича Погрібного у бібліотеці-філії №10 відбулася слайд-програма «Спомин про Майстра». Протягом дня відвідувачі мали можливість ознайомитися з життєвим і творчим шляхом письменника і публіциста. Віктор Олексійович друкуватися почав з 1957 року спочатку в місцевій, а згодом і в республіканській пресі. Він був редактором та упорядником видань багатьох кіровоградських письменників, автором численних передмов, вступних статей до видань своїх колег. Впродовж майже 35 років був керівником обласного літературного об’єднання «Степ». Редактором літературно-мистецького та громадсько-політичного альманаху місцевих літераторів «Степ» (з 1994 року).

Автор збірок поезій: «Напис на шибці» (1993), «Прости мій гнів» (2006), «Знайдений зошит»; публіцистики «Жертовне вогнище» (1995), «Серед українців» (2004); прози «Царина» (2003), «Гуща» (2013); гумору й сатири «Маркове пекло» (2005). Остання книжка – роман «Гріх і честь» (2017). Лауреат премії НСПУ ім. Нечуя-Левицького. Заслужений журналіст України. Лауреат обласної премії ім. Євгена Маланюка.

До уваги користувачів представлена виставка-портрет «Віктор Погрібний: голос рідної землі», яка ознайомила присутніх з творчим доробком нашого письменника-земляка, журналіста і прозаїка.

Отакий він Віктор Погрібний. Це патріот рідної землі вважав, що духовний порятунок земної цивілізації — боротьба за збереження національних держав. Усе життя не змінював своєму принципу: «Найголовніше – це добро і любов».

< <   > >