По тридцяти роках незалежності, після демонтажу пам’ятників найодіознішим  діячам СРСР у 1990-ті та «ленінопаду» 2014-2015 років, громадські простори українських міст (а часом і сіл) досі наповнені візуальними маркерами радянськості – і скульптурою, і мозаїками та розписами.

Ще «на березі» зауважу: я переконана, що не існує «хорошого» та «поганого» мистецтва, і будь-яке мистецтво має бути збережене та досліджене. Однак існують митці, що перейшли на «темний бік сили», їхня творчість у ХХ столітті була вагомою складовою тоталітарної пропаганди…

Можливо звідти історичні витоки російської агресії проти України?

Даний огляд адресований широкому колу читачів.

Культурна експансія. -  Глибока: Твоя Підпільна Гуманітарка, 2022. – 240с.

Що ж це за поняття? Це процес повільної і поступової окупації Росією українського культурного життя, витіснення з української культури характерних явищ і або їх привласнення, або заміна своїм. Кожен чув про заборони української, знає про русифікованість українського телебачення чи руйнування історичної архітектури в радянські часи. Проте значно менше людей уявляють собі масштаби цієї експансії та глибину російського впливу на кожну сферу культурного життя. Дана збірка подає багатовимірну картину агресивної поведінки Росії в українському культурному полі – від XVIII століття і до сьогодні , від архітектури церков до реклами на телебаченні.

Історичні витоки російської агресії проти України, основні причини та наслідки чисельних війн Володимиро-Суздальського князівства – Московського князівства – Російської імперії – Російської Федерації проти Києва – така головна тема наступного пропонованого видання.

Чорна Світлана З братами не воюють / С.Ф.Чорна. – К: Прометей, 2021. – 112с.: іл.

Авторка, оглядач газети Верховної Ради України «Голос України», лауреат премії Самійла Величка Світлана Чорна, аналізуючи українсько-російські військові та політичні взаємини протягом століть , називає російську агресію , спрямовану проти української державності та українства як такого, не регіональним конфліктом, а проявом  цивілізаційного протистояння. Віроломний напад РФ на Україну, анексія Криму та війна на Донбасі позиціонують Росію як державу-агресора і спонсора міжнародного тероризму. До книги увійшли статті, надруковані в газеті Верховної Ради України «Голос України».

Так як відбулась анексія Криму?

Березовець Тарас Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридної війни» (видання друге). – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 408с.

У книзі аналізуються механізми та технології так званої гібридної війни, розв’язаної військами Російської Федерації («зеленими чоловічками») на території АР Крим. Окремо досліджується розвідувальна та інформаційно-пропагандистська операція російських спецслужб, яка дозволила підготувати анексію Криму, починаючи з 1991року.

Книга в хронологічному порядку охоплює період із 18 лютого – початку масових розстрілів на Майдані Незалежності за участі російських спецслужб – по 18 березня 2014 року, коли Крим і Севастополь було офіційно анексовано та включено до переліку суб’єктів Російської Федерації. «Анексія: Острів Крим» містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими й міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.

І частини Донбасу, на жаль, також…

Михед Олександр «Я змішаю твою кров із вугіллям». Зрозуміти український Схід. – К.: Наш Формат, 2020. – 368с.: іл.

Із 2014 року українською залізницею почали мандрувати зовсім інші пасажири. Хтось поїхав захищати країну, хтось – допомагати відбудовувати міста, а хтось був змушений покинути домівку і лиш час від часу повертатися в рідні місця. Наприкінці 2016 року Олександр Михед вирушив у подорож шістьма містами Донецької та Луганської областей, досліджуючи сучасне життя міст, а також історії, заховані в архівах. Проте найважливіше для автора – почути голоси місцевих жителів. Розкопуючи пласти історії та нашарування міфів, письменник розповідає дивовижну історію Сходу, приборкати який намагалися британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі.

Як одна з найстаріших черепах у світі пов’язана із заснуванням Донецька? Якою ціною дається кожна тонна видобутого вугілля? І які історії заховано у вільних степах Дикого поля?

Олександр Михед ділиться унікальними розмовами з відомими письменниками, митцями, істориками, які народилися на Сході: Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком та Оленою Стяжкіною. Людьми, які від часу війни допомагають осмислювати жах нової повсякденності та зрозуміти багатоголосся українського Сходу.

В наступній книзі розповіді тих, хто зробив достатньо для України, аби бути нарешті почутим.

Криштопа Олег, Каліновська Ольга Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не) війни. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 303с.

Це – спроба розповісти про те, що зазвичай залишається за кадром телевізійних репортажів, нагадати не лише про війну, а й про тих, чиї імена ніколи не прозвучать в ефірі та не з’являться на сторінках газетної хроніки, - живих і загиблих воїнів неоголошеної війни, що не народилися героями, але стали ними…За кожною подією цієї війни, яку колись осмислять військові аналітики й стратеги – Кримом весни 2014-го й Днецьком, горою Карачун і ДАП, Іловайськом і Дебальцевим, - сотні життів її безпосередніх учасників: живих, які особисто розкажуть про себе на цих сторінках, та мертвих, голосом яких стануть їхні рідні й бойові побратими.

Подвиг льотчиків із бригади морської авіації в Новофедорівці, що вивели з Криму унікальну військову техніку, персональна інформаційна війна, яку розпочав проти Росії ще на початку 2000-х наглядач українського маяка у Форосі, історії донецьких ультра, із яких утворився добровольчий батальйон «Донбас»…Та інший бік цієї війни – політичні й фінансові оборудки й те, що називають «небойовими втратами».

Одним словом – АТО.

Для когось це просто три букви. Для когось – справжнє випробування. Що зробили б ви, якби одного дня залишились без нічого? Чи змогли б знайти в собі сили боротися далі, бо рідне місто виштовхнуло вас зі своїх обіймів і змусило починати все заново?

Сурженко Маргарита АТО. Історії зі Сходу на Захід. – Брустурів: Дискурсус, 2014. – 84с.

Герої цієї книги, вже маючи певні здобутки в житті, опинились на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням упевненості та стабільності. Позаду – робота, налагоджене життя, власне житло й така обожнювана зона комфорту. Попереду – невідомість і Україна, якої вони ніколи по-справжньому не знали. Із собою вдалося взяти небагато: свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру й надію. Саме це й стало їхньою цеглою для фундаменту нового життя, їхньою зброєю для боротьби із випробуваннями. Чим закінчились пригоди героїв, дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

Хтось тікав з рідних місць, а хтось залишився захищати своє місто і свою країну.

Серед цих героїв – Роман Зіненко, колишній морський піхотинець, який серед перших записався у батальйон «Дніпро-1». Він був серед тих, хто опинився в пеклі Іловайська в серпні 2014-го і не тільки вижив, а й допоміг вибратися з «котла» своїм товаришам, зокрема й тяжкопораненим.

Зіненко Роман Іловайський щоденник / Роман Зіненко; пер. з рос. Т.В. Рассадкіної; передмова Є.В. Положія; худож. – оформлювач Л.П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2018. – 282с.: фото.

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка – одна з перших книжок про війну на Сході України, написана учасником подій. Це не художній текст, але й не хроніка, скоріше, розповідь очевидця. Автор нічого не вигадує, він просто передає свої враження, думки, емоції, намагаючись бути максимально точним у спогадах, описує, як під шаленим обстрілом українські колони виходили з-під Іловайська так званим «зеленим кривавим коридором». Але головне – вони залишилися живі й, незважаючи на час, що стрімко збігає, усе дуже добре пам’ятають. І свідоцтво тому – ця книга.

А ось 47-річний відомий журналіст і письменник Євген Положій із Сум, почув близько сотні учасників Іловайської трагедії і відтворив їх розповіді в своїй книзі.

Положій Є.В. Іловайськ: розповіді про справжніх людей / Євген Положій; худож.- оформлювач В.А. Боднар. – Харків: Фоліо, 2018. – 378с.

«Іловайськ» - книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Мати загиблого вояка 128-ї бригади Олександра Орляка сказала:

«Ти чесно бій прийняв, не дбаючи про себе.

І вражений свинцем упав лицем у сніг, -

ти не помер, а відійшов на небо,

бо на землі зробив усе, що зміг…»

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ / Ірина Вовк; літ.ред. О.І. Думанська; худож. – оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2020. – 475с.: іл. – (Хроніка).

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаристського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Друга книга тритомника

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт / Ірина Вовк; літ.ред. О.І. Думанська; худож.- оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2020. – 572с.: іл. – (Хроніка)

– про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені – Щастя, про донецький форпост – ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

Так хто ж вони, ці люди? Тобто кіборги

Фертіліо Даріо Люди й кіборги: док. театраліз. Оповідь на шану України / Даріо Фертіліо, Олена Пономарева. – К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. – 80с. – (Серія «Історія і сучасність»)

«Люди й кіборги» - документальна театралізована Оповідь про російську агресію в Україні та оборону Донецького летовища як одну з найдраматичніших та глибоко символічних сторінок нинішньої війни, евфемістично іменованої «АТО». Громадянська належність авторів до різних країн (Італія, Україна) дає їм змогу об’ємніше побачити й різнобічно показати читачеві, що відбувається не тільки в Україні, а й у Європі XXI століття після Революції Гідності на Майдані.

Слідкуйте за анонсом, продовження вже незабаром.

< <   > >