Продовжуємо досліджувати добу козацтва в Україні.

Огляд розрахований на фахівців-істориків, викладачів і студентську молодь, широкий читацький загал, усіх, хто цікавиться історією козацтва та рідного краю.

Перша книга є дослідженням з історії гетьманської столиці – Чигирина, з яким пов’язані часи Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр., часи Руїни та гайдамацького руху.

Мицик Ю.А. Чигирин – гетьманська столиця / Юрій Мицик. – Друге видання. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2021. – 392с.

Тут висвітлюється також історія Чигиринського полку та низки населених пунктів на його території (Суботів, Медведівка та ін.) Книга, в якій охоплено події з давніх часів до XIX ст., ґрунтується як на опублікованих, так і на архівних джерелах, проливає світло на незнані сторінки минулого важливого регіону України козацької доби.

А найбільш повно прагнення українського соціуму до незалежності і самоствердження, зосередились в політичній програмі й діяльності гетьмана Війська Запорозького, видатного політичного діяча, блискучого дипломата й полководця європейського масштабу Богдана-Зиновія Хмельницького.

Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: полководець, дипломат, державотворець. Вид. 3-тє, допов. та перероб. – К.: Парлам. вид-во, 2020. – 752с. – іл., ім. пок. – (Серія «Політичні портрети»).

На ґрунтовних документальних матеріалах простежуються основні віхи життєвого шляху гетьмана, показуються обставини, що зумовили формування його світоглядних настанов та ціннісних орієнтацій, вплинули на політичний вибір. Автори книги намагалися зрозуміти мотиви дій Хмельницького на міжнародній арені, простежити його дипломатичну діяльність крізь призму мінливості, складності і суперечливості відносин між країнами центрально-східного регіону Європи, з’ясувати її стратегічний напрям і зміни, спричинені тактичними міркуваннями, а також показати її вплив на внутрішню політику українського уряду.

 

А хочете дізнатись, як сприймали Богдана Хмельницького його сучасники?

Кралюк П.М. Богдан Хмельницький: легенда і людина / Петро Кралюк; худож. –оформлювач О.А. Гугалова. – К.: ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. – 282с.: іл.

Ця книга не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати не міфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Ще один славетний звитяжець Хмельниччини – видатний український військовий і державний діяч Іван Богун.

Коляда І.А., Борчук С.М., Ільницький І.В. Іван Богун / І.А. Коляда, С.М. Борчук, І.В. Ільницький; худож. – оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2021. – 126с.: іл. – (Знамениті українці).

Усі сучасники Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1648-1657) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя.

Після смерті Богдана Хмельницького один із лідерів угруповання  «старшин-державників», що не бажав ні підданства польського, ні підданства турецького чи шведського, а аж до своєї смерті прагнув творення самостійної Козацької держави.

Як і наступний великий гетьман XVII ст. – Петро Дорошенко.

Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: особистість в реаліях епохи. – К.: Парлам. вид-во, 2021. – 792с. – іл. – (Серія «Політичні портрети»).

У праці, із залученням ґрунтовної джерельної бази, відтворено історичний портрет цього харизматичного політичного лідера козацької України тих часів. Сповнена великих злетів і болісних поразок політична кар’єра П. Дорошенка, драматичність його особистого життя не могли залишити байдужими істориків, хоча, якщо бути відвертими, їхня увага виявилася набагато меншою, ніж того заслуговує ця надзвичайно сильна духовно і щедро обдарована особистість.

Ознайомтесь з даною книгою більш детально, і вона відкриє вам багато чого можливо досі незнаного і цікавого. Наприклад, ви знали, що Петро Дорошенко прожив в Росії понад двадцять років? Поховав там свою другу дружину й невдовзі одружився втретє…Він став свідком не однієї зміни володарів на російському троні, проте від жодної влади так і не дочекався помилування…

А хочете досить істотно змінити уявлення про українського діяча-державника, гетьмана Івана Мазепу?

Павленко С. Іван Мазепа. Догетьманський період / Сергій Павленко. – К.: Мистецтво, 2020. – 263с.: іл.

Ця нова праця з’явилася не випадково. Вона не є повторенням-компіляцією робіт попередників, узагальненням напрацювань дослідників. Автор на основі документальних джерел доводить, що майбутній гетьман народився не 20 березня, а 11 вересня 1639 року Рід Мазеп-шляхтичів веде своє походження із XV століття, у ньому були козацькі ватажки й отамани. У домі батька, козацького дипломата і білоцерківського підстарости, у 1663 році гостював польський король Ян Казимир. Автор детально дослідив сюжет любовної інтриги, завдяки якій І. Мазепа став героєм багатьох поем, драм, повістей та романів, живописних картин. Під час служби у гетьмана П. Дорошенка у 1672 році. Мазепа із військом охороняв як Чигирин, так і Крехівський монастир на Львівщині, очолював дипломатичні місії.

Автор уперше знайомить читачів із першими меценатськими спробами старшини, його підприємницькими проектами, опікою над дітьми гетьмана І. Самойловича. У книзі спростовано міфи про те, що І. Мазепа був головним винуватцем падіння свого патрона та дав хабар на гетьманство царедворцю В. Голіцину.

А оскільки постать Івана Мазепи досить суперечлива, по-різному переосмислюється й викликає різноманітні дискусії не лише в українській, але і в європейських спільнотах,  то розглянемо її і з інших ракурсів, і іншого авторства

Єнсен А. Мазепа. Історичні картини / Альфред Єнсен; пер. зі швед. мови Н.Р. Іваничук; худож.-оформлювач М.С. Мендор. – Харків: Фоліо, 2020. – 183с.: іл. – (Великий наук. проект).

Дана книга це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. Дослідження не позбавлене суб’єктивних оцінок та висновків, проте в той же час становить неабияку вартість для українців, оскільки, по-перше, дозволяє поглянути на себе і свою історію очима видатного європейця, а по-друге, містить багато фактичного матеріалу, спогадів та листування, які можуть засвідчити невідомі моменти з життя гетьмана та відкрити широкому загалу його об’єктивний портрет.

Продовжимо?

Журавльов Д.В. Іван Мазепа: людина, політик, легенда / Денис Журавльов; худож. – оформлювач М.С. Мендор. – Харків: Фоліо, 2020. – 348с.: іл. – (Великий наук. проект).

Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів – і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу і найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва – і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів…Про Мазепу ніколи не забували (хоч як не пригадати пушкінське з «Полтави» «Забыт Мазепа с давних пор…») і прихильники, і супротивники української ідеї. Той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазепи – одного з найколоритніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни.

Ще один цікавий українець, славний гетьман Данило Апостол, постать якого довгий час була в тіні Івана Мазепи

Тома Л.В. Данило Апостол. – К.: ПАТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», 2012. – 96с.

Данило Апостол (1654-1734), ставши гетьманом Лівобережної України у скрутний для країни час, незважаючи на свій більш ніж поважний вік (73 роки), зумів залишити помітний слід в історії України: саме за його петицією Анна Іоаннівна у так званих «Решительных пунктах» підтвердила – хоч і обмежену – козацьку автономію. Не маючи змоги вести самостійну зовнішню політику, Апостол кинув усі сили на піднесення економіки, взявся за викорінення корупції, впорядкування земельних відносин. І, звичайно, старий гетьман постійно зміцнював безпеку України: за часів його правління будується Українська оборонна лінія від Дніпра до Сіверського Дінця, завдяки його сприянню в Україну повертаються запорозькі козаки і засновують Підпільненську Січ.

І закінчити розповідь про Данила Апостола – «останнього козака на гетьманському столі», як назвав його історик М. Уманець, - хочеться словами відомого українського історика і громадського діяча Дмитра Дорошенка: «Його шестирічне гетьманство було коротким ясним променем на темному тлі українського життя після занепаду Мазепи. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу й авторитет гетьмана всупереч російській і місцевій українській владі».

Запрошую на наші подальші дослідження!

< <   > >