Доки світанками сонце встає, а на калині зозуля кує – пам’ять людська не забуде повік мук закатованих, попелу крик.  Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

Працівники бібліотеки-філії №8 протягом дня провели сторітелінг «Ніколи знову…»., щоб висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки

У цей день традиційно провели хвилину мовчання, а також огляд-презентацію книжкової виставки «Пам’ятаємо, пишаємось». Деякі відвідувачі з хвилюванням розповідали історії про своїх рідних, які були учасниками тих буремних подій.

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.

< <   > >