В даному огляді продовжуємо знайомити з воєнними кампаніями, що розгорталися на території сучасної України на початку XX століття, арміями, озброєнням, фортифікаційними спорудами та відомими персонами тих часів.

Огляд розрахований на всіх, хто цікавиться історією України.

Почнемо з військового об’єднання, яке суттєво вплинуло на весь хід українських визвольних змагань.

Хома І. Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр. /Іван Хома. – К.: Наш час, 2011. – 104с.: іл. – (Сер. «Плац д’Арм»).

На основі багатого історіографічного і джерельного матеріалу висвітлено створення, організацію командної вертикалі, структуру та всі реорганізаційні процеси. Приділено увагу військово-політичним подіям, які безпосередньо та опосередковано відбувалися за участі стрілецтва і були з ним пов’язані. Розглянуто участь стрільців у боротьбі проти збройної агресії більшовицької Росії, а також протистоянні з російською білогвардійською армією генерала А. Денікіна.

Ще один український визвольний рух увійшов в історію як «українські націоналісти» чи «бандерівці».

Липовецький С. Бандерівці: 200 історій з XX століття / Святослав Липовецький. – Львів: ЛА «Піраміда», 2017. – 564с.: іл.

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час ІІ Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських концтаборах  та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на «малій зоні».

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах «Український Тиждень» та «Країна», газетах «Україна Молода», «День», «Дзеркало Тижня» та «Газета по-українськи», сайтах «Історична Правда» та «Україна incognita». Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою «Червоне-Чорне. 100 бандерівських оповідок». Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу «Книжка Року – 2013» в серії «Минувшина». Цього ж разу книга «Бандерівці. 200 історій з ХХ століття» містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

 

Наступна книга не лише деталізує портрети Сулькевича і Скоропадського, відомих персон того часу, а й повертає у вітраж нашої історії обриси справжнього, не спотвореного російськими ідеологами Криму часів перших визвольних змагань.

Громенко С. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання. – К.: Наш Формат, 2021. – 352с.: іл.

Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому: Україні, Росії чи, може, Туреччині? Яким має бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або об’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом – етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом – дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме управління з Києва, умовляти кримчан добрим словом або ж запровадити безжальну економічну блокаду? Ці питання не увійшли до порядку денного  2014 року після російської анексії Криму, а постали перед Україною ще сто років тому. Книжку «Скоропадський і Крим» присвячено тим відповідям, які на ці виклики давали Україна й міжнародна спільнота наприкінці Першої світової війни.

 

Але як казав Симон Петлюра – «В українську державність ми віруємо, Українську державність ми ісповідуємо»

Сергійчук В. І. Симон Петлюра. – К.: Україна, 2004. – 448с. – (Українські державники): іл.

У книзі розповідається про життя і діяльність великого громадсько-політичного діяча того часу, патріота, полум’яного борця за свободу й незалежність України, розбудову її державницьких інституцій.

 

Але мало хто знає, що Симон Петлюра вів і культурну дипломатію.

Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919-1924). – К.: Видавничий дім «АртЕк», 2019. – 312с.

Зі спогадів Олександра Кошиця, Головного диригента Української Республіканської Капели: «1 січня 1919 року на святі 25-літнього ювілею Миколи Вороного С.В. Петлюра, здоровкаючись зі мною, сказав: «Олександре Антоновичу! Заберіть з собою Стеценка і приходьте до мене завтра – єсть важні справи». На аудієнції він, звертаючись до мене, сказав: «За тиждень щоб була зорганізована для закордонної подорожі Капела, а то, - добавив сміючись, - розстріляю!»

З даного видання ви дізнаєтесь як всесвітньовідомий «Щедрик» Миколи Леонтовича потрапив за кордон; хто спродюсував мистецьку інтервенцію «української весни»; чому Україна не сьогодні розпочала культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі і чи не була вона більш успішною 100 років тому.

Крім цього, тут вперше оприлюднюється унікальна хроніка тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою диригента Олександра Кошиця у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919-1924 роках. Гастролі Капели, як представницької державної інституції Української Народної Республіки, ініційовані Головою Директорії, Головним Отаманом військ і флоту УНР Симоном Петлюрою з метою протидії російській пропаганді та просування української культури й незалежності в Європі. Закордонне турне Капели відбувалось за сприяння Міністерства освіти та мистецтв і Міністерства закордонних справ УНР, ставши першим проектом культурної дипломатії в історії модерної України. Саме завдяки цим гастролям світ уперше почув «Щедрика» Миколи Леонтовича, а українська культура і державний престиж України здобули позитивний резонанс у 17 країнах світу.

Авторкою зібрано та оприлюднено кількасот унікальних рецензій європейської та американської преси, листи видатних політичних і культурних діячів світу з відгуками про Україну і українську культуру. Подаються фрагменти подорожніх щоденників учасників турне, листування Симона Петлюри і Олександра Кошиця, урядові документи культурної політики УНР. Усього опубліковано понад півтисячі архівних документів.

 

Серія «Політичні портрети», заснована в 2018 році, продовжує знайомити з відомими фігурами того часу.

Турченко Ф.Г. Микола Міхновський: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна…». – К.: Парлам. вид-во, 2020. – 432с. – іл., ім. пок. – (Серія «Політичні портрети»).

Книга розкриває політичну біографію відомого діяча українського національно-визвольного руху Миколи Міхновського (1873-1924). На підставі широкого масиву історичних джерел, зокрема, архівних документів, споминів сучасників подій та історичних досліджень науковців, описуються дитячі і юнацькі роки Міхновського, процес його становлення як політика й ідеолога українського самостійницького руху. Особлива увага приділяється діяльності Міхновського в роки Української революції 1917-1921 рр., зокрема, його роль у формуванні Української Центральної Ради і створенні української армії. Розкриваються еволюція його політичних поглядів, обставини трагічної смерті.

 

Життєпис іншого видатного діяча українського відродження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) створено на основі нових документів, віднайдених автором у колишніх спецфондах України, а також в архівах Польщі, Швейцарії, Франції, Канади та США.

Тимошик М. Іван Огієнко: «Як ти українець…». – К.: Парлам. вид-во, 2019. – 528с. – іл., ім. пок. – (Серія «Політичні портрети»).

Матеріал подається у властивій авторові манері художньо-документальної оповіді: ясність, популярність, аргументованість, чітка структурованість викладу, сюжетний розвиток подій. Змістові домінанти зосереджені довкола мінливих суспільно-політичних обставин, які гартували триєдине кредо цього діяча: ствердження Української держави, розвиток української мови, відмосковлення Української церкви.

 

Остання книга серії присвячена військовому, політичному й громадському діячу, прихильнику республіканської політичної думки часів Української революції 1917-1921 років, засновнику УПА «Поліська Січ» Тарасу Бульбі-Боровцю.

Стельникович С.В. Тарас Бульба-Боровець: «Ми не можемо ні на хвилину припиняти нашої боротьби». – К.: Парлам. вид-во, 2021. – 280с. – іл., ім. пок. – (Серія «Політичні портрети»).

У книзі на основі широкої джерельної бази показано становлення політичного світогляду майбутнього отамана, його діяльність у роки Другої світової війни, а також еміграційний період життя.

 

А хто з нас не чув про найбільш контраверсійного політичного діяча ХХ століття – Нестора Махна? Його особистість і вчинки увійшли у фольклор та історичну пам’ять українського народу.

Чоп В.М. Нестор Махно: Останній селянський герой. – К.: Видавничий дім «АртЕк», 2019. – 296с.: іл.

У виданні на основі унікальних архівних та музейних документів, спогадів старожилів, мемуарів учасників подій, фотодокументів приватних колекцій досліджується його біографія, а також комплекс аспектів історії махновського руху (1917-1923), які до сьогодні оминалися увагою вітчизняних істориків.

 

Але історики не оминули увагою участь і жіноцтва у визвольній боротьбі.

Коваль Р. Жінки у Визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917-1930 / Р.М. Коваль. Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». – К.: Видавництво Марка Мельника, 2020. – 432с. – (Серія «Видатні українці». – Кн.11).

Автор представив добу українсько-російської війни в 1917-1920 рр. крізь призму жіночих доль, а саме отаманші Марусі Соколовської; хоробрих козачок Тіни Пекарчук, Світлани Харченко, Юзефи Лисогор, Євгени Вовкової, Марії Волосевич, Віри Пшеничко, Стефанії Сіяк, Марії Стовбуненко-Заїченко («козака Марка»), Ганни Осадчої; легендарних підпільниць доби УНР Віри Бабенко, Генрієти Ган, Ольги Батурової, Тамари Петрів, Марії Бесарабенко-Трейко, Марії Тарасенко, Насті Гудимович, Марусі Гальчевської; лікарів Христини Сушко, Людмили Бризгун, шляхетних сестер милосердя Галини Ліневич, Ірини Шмігельської-Климкевич, Терези Кохель, Олени Мельничук-Кобизької, Ніни Янової, Марини Нестеренко; вільної козачки Ярини Гризло; письменниць-борців Галини Журби, Хариті Кононенко, Олени Теліги, Софії Русової, Лідії Горбачевої, Наталки Лівицької-Холодної, Юлії Кіцери, Тетяни Михайлівської-Цимбал, Людмили Старицької-Черняхівської; учасниць Першого зимового походу Армії УНР Олени Федак-Шепарович, Віри Пшеничко, Марії Урбан-Вовк, а ще Ганни Совачевої, Мілени Рудницької; диригентки Платониди Щуровської-Россіневич, дружини полковника Петра Болбочана Марії, а також маловідомі сторінки із життя Галини Кузьменко, дружини Нестора Махна.

Книжка заснована на документах із ГДА СБУ, ЦДАВО України, спогадах, щоденниках та свідченнях вояків і воячок Армії УНР та учасниць повстансько-партизанського руху.

 

Чекайте продовження, шановні!

< <   > >