Збірка «Пташиний цвинтар» Кирила Поліщука

22.10.2020 15:22

Рецензія на книгу Кирила Поліщук «Пташиний цвинтар» (Видавництво «Laurus», 2020 рік)

У київському видавництві «Laurus» вийшла книга кропивницького письменника Кирила Поліщука «Пташиний цвинтар». Це збірка із восьми оповідань, які тісно між собою переплітаються. Це книга про дорослішання, набуття певного самоусвідомлення, отримання життєвих уроків. Лейтмотивом збірки є смерть і примирення із нею. Кожне з оповідань поєднане кількома образами та темами: образом загадкового пташиного цвинтаря, образом білої сови, яка білою ниткою прошиває збірку, образом птахів, символом польотів та смерті. Зважаючи на це, збірку цілком можна розглядати як роман із вісьмома сюжетними лініями, які зав’язуються навколо пташиного цвинтаря. Наскрізний сюжет збірки також дуже легко простежується. Це така дуже пташина книжка, кожне оповідання з якої має свій завершений сюжет, проте тематично (а подекуди і сюжетно) складає одну цілісну площину тексту.

В одному з оповідань «Що в кишенях у збитого на перехресті чоловіка?» оповідач випадково натрапляє на збитого перехожого на порожній вулиці. Він обшукує його кишені, знаходить паспорт із пропискою та ключі від квартири. Йде до цієї квартири, вивчаючи усе, що знаходиться у ній. Знаходить кілька кімнат, які повністю забиті різноманітним сміттям, яке не розкидане, а доволі упорядковано складене. Окрім того, оповідач знаходить кілька опудал птахів, серед яких чільне місце за склом займає опудало потріпаної білої сови.  Досліджуючи квартиру, оповідач згадує, що він постійно був дуже допитливим. Постійно, коли йшов вулицею, їхав у автобусі, сидів у офісі, намагався вгадати, або вигадати життя інших людей. Він вигадував людям майбутнє і минуле, зістарював дітей та намагався уявити молодими старих. З часом, він не міг жити без цього, був залежний від історій життів незнайомців. Йому вдавалося проживати десятки тисяч життів. І що головне – без жодної смерті. У цьому оповіданні тематично переплітаються мотиви та образи із інших оповідань, особливо пов’язано із оповіданням «Музей» (це та сама квартира, у якій дівчина з вікна викинула білу сову). Це остання згадка сови, можна простежити її ґенезу та історію. Вона з’являється у Галі («Пташиний цвинтар»), після того сова втікає із дивного цирку («Вхід із птахами заборонено»), потім вона стає опудалом («Музей»).

Оповідання «Музей» про те, що в усіх нас свої власні музеї спогадів, у яких ми зберігаємо моменти, ніби експонати. Дівчина-маніпулятор напрошується до квартири свого сором’язливого хлопця. Вона постійно втягує його у неприємні ситуації, перетворюючи усе на жарт: краде в супермаркеті та попадається охоронцям, змушує його влазити на склади в промзоні, викидає з вікна опудало білої сови із квартири знайомого.  Хлопець не хоче показувати їй своє помешкання, адже там у нього справжній музей дитячих спогадів – невинних і незмінних. Жодна річ не змінила своє положення за десятиліття. Вона дуже наполягає і хлопець здається. Вони приходять до його квартири, вона починає роздивлятися його дитячі фотографії. Він, не маючи бажання, все ж ділиться історіями зі свого минулого – експонатами музею спогадів.

Ще одне цікаве оповідання «Яма» є одночасно передісторією і продовженням оповідання «Пташиний цвинтар». Воно про чоловіка Я., який приїздить до Богом забутого містечка, у якому замість будинків стоять напівземлянки, а усі мешканці грубі та непривітні. Я. приходить до голови поселення, який повідомляє, що тієї вакансії, за якою прибув Я. немає, але він на ранок зможе знайти йому якусь роботу. Я. знайомиться на вулиці з дивним чоловіком на ім’я А. і ночує у його будинку без даху. Початок оповідання нагадує «Замок» Франца Кафки, можливо, є свідомою алюзією автора на цей відомий незакінчений роман.

Зранку Я. знову йде до голови поселення С., який дає йому роботу – прибирати мертвих птахів із вулиць містечка. Переважно голубів і горобців, які люблять помирати у небі над цим поселенням. Ніхто із містян, через забобони, не хоче їх торкатися, адже це може принести смерть. У немісцевого чоловіка таких упереджень немає, тому він із легкістю справляється із цією роботою. У містечку Я. поселився в одній із недобудованих багатоповерхівок у якій ніхто не живе. Під час роботи Я. знайомиться із дівчиною О., яка майже не говорить і постійно за ним спостерігає. Коли Я. збирається викинути мертвих птахів за містечком, О. дає йому зрозуміти, що цього робити не можна, він має їх поховати. Я. вирушає далеко за поселення, де між високих дерев знаходить клапоть землі, з-під якої пашить теплом, а сама вона м’яка і піддатлива. Саме там Я. вирішує поховати мертвих птахів, зробивши невеликі надгробки і хрести. З часом, це місце стає справжнім пташиним цвинтарем, його особистим храмом, місцем сили. Я. знаходить труп незвичайного птаха – чорного лелеки. Я. розуміє, що це – справжнє пташине божество. Тому ховає його в центрі міста мертвих птахів, звівши над його могилою справжній меморіальний комплекс. Про минуле Я. нічого не відомо (але ситуації і фрази наштовхують читача на те, що це саме той малий хлопець-оповідач із «Пташиного цвинтаря». Таким чином відбувається метафізичне закільцьовування провідного символу – пташиного цвинтаря. Чоловік створює його сам для себе, а потім знаходить його хлопцем, щоб пережити страшну втрату, забути про нього, таким чином знищивши його існування, і створити його для себе знову). Одного дня усі містяни збираються на площі. Голова поселення С. повідомляє, що від сьогодні усі мають приступити до спільної роботи – копання ями.

Поліщук демонструє свою майстерність прозаїка у кожному з оповідань, демонструє свій талант оповідача, який може захопити читача фактично із перших слів чи речень тексту і довести до кінця оповідання в очікуванні розв’язки. Збірка Кирила Поліщука «Пташиний була» уже була високо оцінена кваліфікованим журі та відзначені кількома міжнародними літературними нагородами. У 2018 році рукопис здобув перемогу в міжнародному конкурсі «Гранослов» та отримав третю премію конкурсу від видавництва «Смолоскип». Окрім того, одне із оповідань («Двадцять чотири мартини») було відзначено третьою премією міжнародного конкурсу прози «Без меж» (Одеса, 2018).

Завітайте до бібліотек-філії МЦБС міста Кропивницького та прочитайте цю книгу, адже «Пташиний цвинтар» Кирила Поліщука є в усіх бібліотеках системи.

Поліна Кириленко

Web-простір не має віку

22.10.2020 07:42

Забезпечуючи право громадян на отримання інформації і керуючись законодавством України, бібліотекарі пропонують своїм читачам доступ до світової мережі Інтернет в контексті культурних, інформаційних, дозвіллєвих, навчальних потреб користувачів. 21 жовтня бібліотека-філія №1 проводила протягом дня бібліотечну акцію індивідуально з читачами: «Web-простір не має віку». Під час якої бібліотекарі знайомили з апаратною складовою ПК, розглядали етапи та тенденції розвитку світової мережі Інтернет, знайомили з інформаційним сервісом Інтернет, опановували професійні навички роботи з Інтернет-ресурсами та послугами.

Я проти булінгу!

22.10.2020 07:40

Висловити своє відношення до такого небезпечного явища як булінг мали можливість учасники відкритого мікрофону «Скажи булінгу – Ні!», що відбувся у бібліотеці-філії №4.

Бібліотекарі обговорили з відвідувачами причини виникнення булінгу, його ознаки і форми, роз’яснили як протидіяти агресії, у тому числі кібербулінгу, та дали пораду не піддаватися на провокації, ділитися проблемами з близькими, не замикатися у собі.

Вибори 25 жовтня – як голосувати під час пандемії

22.10.2020 07:32

Інформина «Вибори 25 жовтня – як голосувати під час пандемії» відбувається протягом тижня в бібліотеці-філії №17. Мешканцям селища Нового, які в ці дні відвідують книгозбірню, бібліотекарі повідомляють про затверджені урядом протиепідемічні заходи під час проведення виборів. Користувачів інформують про окремі правила голосування для виборців та застерігають від їх порушення. Також читачі мають нагоду ознайомитись з моделлю бюлетеня нової форми та потренуватись його заповнювати.

Світ кулінарної книги

21.10.2020 07:39

20 жовтня - Міжнародний день кухаря та кулінара. У бібліотеці-філії № 6 ім. Л. Куценка презентована книжкова виставка-смаколик «Мистецтво смачної мудрості» для користувачів, які захоплюються кулінарією.

Відвідувачі книгозбірні мають нагоду порадувати рідних чимось смачним й незвичайним власного приготування, скориставшись рецептами та порадами з книг, представлених на виставці.

Свої кулінарні таланти на сторінках книг розкривають кухарі всього світу.

Діти малюють мир

20.10.2020 12:52

Патріотична книжкова виставка бібліотеки селища Нового поповнилась дитячими малюнками. Викладка літератури на тему «Герої! Воїни! Сини! Спасибі, рідні, за Вкраїну!» надихнула молодших відвідувачів книгозбірні-філії №17 на створення малюнків про рідну землю, державну символіку, прагнення українців до миру. Всі бажаючі мають змогу не тільки помилуватися дитячим художнім мистецтвом, а й почитати книги-хроніки про трагічні події та героїчні будні наших воїнів-захисників на сході країни. Серед представлених книг – окопні історії, спогади фронтовиків про дні полону, оповідання для дітей про вічну боротьбу добра і зла і, навіть, патріотична казка про козаків

Історичний вояж

16.10.2020 09:28

Міська книгозбірня №9 підготувала для користувачів філії історичний вояж «Українська родина». Протягом дня  користувачі мали нагоду ознайомитися з  книжковою  викладкою  «Родина в українській літературі», відповідали на запитання вікторини «Хата-хатинонька – вірна родинонька», знайомилися з прислів’я та приказки про сім’ю та родинне життя, прослухали бесіду «Рідні обереги».

Всі ми – український народ, який складається з родин. І як велика річка, яка набирає сили з невеликих водних джерел – так і наша країна, що міцнішає та збагачується кожною родиною. Саме тому, добробут кожної родини – це необхідна передумова процвітання нашої держави.

Із берегині в рабиню

16.10.2020 07:58

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої страждають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом був започаткований Європейський день боротьби з торгівлею людьми як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.

Користувачі бібліотеки-філії №2 мали можливість дізнатись про причини торгівлі людьми та про те, яким чином убезпечити себе від потрапляння до тенет торгівців людьми, що є важливим в попередженні поширення цього явища. Присутні oзнайомились із формами трудової експлуатації, правилами безпечного виїзду за кордон, про установи та організації, куди можна звернутися в разі потрапляння в трудове рабство, про становлення телефонного консультування, особливості роботи Національної «гарячої лінії» по запобіганню торгівлі людьми.

Бібліотекарі підготували для перегляду відеосюжети та викладку літератури «Тенета торгівлі людьми».

«Пройдений шлях і є нагорода» – Стів Джобс

15.10.2020 12:02

16 жовтня  світ святкує  День Стіва Джобса. Його  називають Томасом Едісоном нашого часу. І це цілком заслужено,  його ім'я значиться в 313 патентах на найрізноманітніші девайси.

Його винаходи  змінили  сучасний техносвіт −  настільний комп'ютер, медіа-плеєри, пристрої на iOS, ноутбуки, клавіатури і мишки, монітори, Apple TV, операційна система Macintosh, NeXT.

Він був одним із засновників анімаційної студії Pixar, яка  разом з компанією Дісней подарувала дітям багато мультфільмів: «Корпорація монстрів", "Тачки", "ВАЛЛ-І" , "Вгору"  та "Історія іграшок: Велика втеча" .

Він заснував компанію Apple, яка згодом стала мега-корпорацією і найдорожчою компанією в світі.

Унікальна людина з надзвичайним талантом та працьовитістю, яка змінила сучасний світ своїми винаходами.

Для тебе добірка унікальних фактів про винахідника, яку зібрали бібліотекарі-філії №19 у відеовізитці «Стів Джобс: історія успіху»