Сьогодні, 3 березня у бібліотеці-філії №2 ім. І.Тобілевича відбувся літературний вернісаж «Жінок прекрасних імена», присвячений Дню української жінки, який відзначали 25 лютого – у День народження Лесі Українки.

Цей теплий, натхненний захід зібрав читачів, які прагнули поринути в силу та красу українського жіночого слова. Захід став своєрідним мостом між класичною та сучасною літературою.

Спочатку бібліотекарка ознайомила присутніх з біографією та творчістю Лесі Українки – видатної української письменниці, перекладачки та культурної діячки, яка є багатогранною: поезія, проза, драматургія, переклади, епістолярна спадщина, зібрані нею фольклорні надбання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами.

Внесок Лесі Українки – ще й у тому, що вона вивела українську літературу на світовий рівень. Літературні критики відзначають: творчість Лесі Українки є напрочуд європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці зняті фільми, поставлені спектаклі, балети, поетичні вистави. Перевидання й нове візуальне оформлення творів Лесі Українки здійснюються сьогодні, до її спадщини звертаються сучасники.

Читачі прослухали її вірші у виконанні акторок Наталки Денисенко, яка прочитала вірш Лесі Українки – CONTRA SPEM SPERO та Ольги Сумської.

Розповіли присутнім й про Ліну Костенко – видатну українську поетесу-шістдесятницю , яку називають «совістю української нації» та яка є символом незламності та високої моралі в українській літературі, лауреаткою Шевченківської премії та кавалеркою Ордену Почесного легіону.

Нагадали читачам і про Олену Телігу – поетесу-воїна, яка поєднала ніжність кохання з безкомпроміснісною гордістю нації, загинувши в Бабиному Яру.

Ці письменниці уособлюють вічну силу української жінки: інтелект, мужність, творчу міць, яка перемагає, навіть, біль і смерть.

Далі вернісаж плавно перейшов до сучасних авторок, чиї твори відображають реалії сьогодення: війну, родину, пошук себе, любов попри все. Згадали Марію Матіос з її гострою болісною прозою про травму, пам’ять і жіночу долю; Софію Андрухович – тонку дослідницю минулого й сучасності, де любов переплітається з історичною пам’яттю; Ольгу Cаліпу – поетесу й романістку, чиї твори «Оля», «Територія жінки», сповнені тепла, сили; Ніна Фіалко – улюбленицю мільйонів читачів, яка в романах створює захопливі історії про кохання, сімейні таємниці та надію; Люко Дашвар –авторку соціально гострої прози про село, місто, війну й людські слабкості, та інших.

Захід пройшов у теплій душевній атмосфері: звучали уривки творів, лунали роздуми про силу жіночого слова, а після завершення гості ще довго обговорювали прочитане за чаєм, ділилися враженнями та планами, яку книгу взяти додому першою.

Літературний вернісаж нагадав про те, що українська жінка – це не лише берегиня, а й мислителька, творчиня, чиє слово творить націю.

> >