Пам’ять це те, що живе в серці, те – чим живе душа. Пам’ять – це те, що залишається нам попри втрати… Саме пам’ять і безмежна вдячність зібрала користувачів і гостей бібліотеки-філії №10 у затишній залі на годину вшанування «Їх подвигу не буде забуття…», щоб з шаною схилити голови перед нашими воїнами-героями, які віддали найдорожче – своє життя за Україну, за кожного із нас.

29 серпня для України особлива дата, коли ми вшановуємо тих, хто віддали своє життя за незалежність, державність і свободу країни. Саме цього дня у 2014 році в Іловайському котлі полягли сотні українських воїнів. На полях, де розквітли соняшники, залишився їх безсмертний подвиг. Відтоді саме сонях став символом скорботи та пам’яті про загиблих захисників.

Захід розпочався хвилиною мовчання, яка стала мовчазною молитвою за душі тих, хто відійшов у вічність. У залі звучали поетичні рядки Бориса Олійника та юних учасників заходу, що додали особливого звучання: це був діалог поколінь, що з’єднує минуле, сучасне і майбутнє України. Прозвучали спогади рідних і побратимів, які з глибоким болем і сумом розповідали про своїх синів, чоловіків та друзів. За допомогою відеоролика «Журавлі пам’яті летять у вічність» присутні з особливою шаною і вдячністю згадали імена наших героїв-земляків, які віддали своє життя за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України: Сергія Котового, Сергія Залевського, Олександра Вінічука, Сергія Поліщука, Олександра Чернігова, В’ячеслава Пархоменка, Віталія Салова.

А також зворушливим моментом на заході стали читання «Листа до матері від загиблого сина» Світлани Олександрової та поезія Зоряни Довгалюк «Розмова з сином». Кожне слово проникало у душу, викликаючи щем у серці. Присутні не стримували сліз – бо у цих рядках звучав голос усіх полеглих, що так і не повернулися додому. Не менш зворушливою була репрезентована виставка «Герої живуть у пам’яті», де представлено книги про сучасну війну та фотоматеріали про  героїв-завадівців.

Ця година вшанування ще раз нагадала: наш обов’язок – берегти пам’ять про тих, хто поклав своє життя за свободу і мир на українській землі, бо допоки живе пам’ять – доти живе Україна.

< <   > >