Василь Симоненко — видатний український поет, прозаїк, журналіст, який став символом боротьби за національну гідність. Його творчість вирізняється глибоким патріотизмом, пристрастю до рідної землі та гірким усвідомленням трагедії України.
З нагоди 90-річчя із дня народження Василя Симоненка у бібліотеці-філії №10 відбулося літературне побачення «Україно! Ти для мене диво!». Під час заходу присутні познайомилися з життєвим і творчим шляхом поета-шістдесятника, який прожив неповних 29 літ, із них на літературну творчість разом з початківством припало 10. Олесь Гончар назвав поета «витязем молодої української поезії». Він помітив у його творах шевченківські інтонації. Вірші Василя Симоненка переписували, їх розповсюджували по всій Україні. Читаючи вірші поета, відвідувачі занурилися в глибину його душі, де переплітаються біль, надія та любов до рідної землі. Це рядки, які залишають незабутній відбиток у серці.
Симоненко залишив після себе твори, які й досі актуальні: «Лебеді материнства», «Земле моя», «Ти знаєш, що ти — людина…». Тяжка хвороба обірвала життя поета, але його поезія й далі надихає на боротьбу за свободу і правду, та є актуальною для кожного покоління.
< < | > > |
---|