План проведення консультаційної гри "Я пишу статтю в газету". Жанри статей
- Консультація "Як писати для газети"
- Ситуаційна гра "Перечитування і переписування"
- Інтерактивне спілкування "З чого почати?"
- 10 найцікавіших методик для пошуку нових ідей
- Практичне заняття:
- "Пишемо прес- реліз"
- "Звільняємося від багатослів'я"
З чого почати
Будь-яка стаття чи замітка починається з підготовки матеріалу - тобто до того, як ви сідаєте за безпосереднє написання статті, ви добираєте матеріали, які вам можуть знадобитися.
Матеріалом для статті можуть стати: ваші нотатки про події (наприклад, стислий конспект заходів), результати соціологічного опитування, думки різних людей, відеозаписи подій, архівні матеріали (старі статті, звіти , літописи, фотогазети).
Стаття починається з того, що ви визначаєте її мету — що ви, власне, збираєтеся сказати цієї статтею. Наприклад, ви хочете описати якийсь захід, познайомити читача з цікавою людиною чи поставити проблему.
Далі слід визначити коло читачів — їх приблизний вік, сферу їх інтересів. Тому, на кого розрахована стаття, залежить, чи будуть використовуватися спеціальні терміни, який буде обсяг вашої статті. Наприклад, якщо ви пишете статтю в газету, то скорочення типу МЦБС, ІРЦ краще розшифрувати і пояснити - інакше читач може вас не зрозуміти.
Після цього визначається стиль (жанр) статті. Одну й ту інформацію можна донести з допомогою простого опису, репортажу чи інтерв'ю.
Жанр залежить від жанрів інших статей в газеті. Якщо статті будуть написані в одному жанрі, то газету буде не цікаво читати.
Визначивши мету, коло читачів і жанр статті, можна буде приступати до пошуку і аналізу матеріалу. Вам потрібно відібрати чи підготувати той матеріал, який вам знадобиться відповідно до вашої мети, і перевести його в необхідний жанр.
Жанри статей
Інформаційна — замітка (стаття), яка містить інформацію про якусь або подію (тобто опис цього події).
Краще починати статтю з факту , далі вказують цілі заходу, далі йде безпосередньо опис, закінчити можна думкою учасників
Аналітична — стаття містить аналіз події чи ситуації. Аналізу можуть піддаватися заходи чи ситуації, причини. У аналіз заходів входить стислий опис заходів чи ситуацій, їх оцінка (плюси і мінуси). Кожна перевага чи недолік мають бути аргументовані. Тут можна наводити думки різних людей, які аргументують чи ту точку зору. Якщо йдеться про аналіз заходів, варто навести ставлення до нього учасників і гостей
Як правило, в аналітичній статті дані ставляться під сумнів, наводиться аргументація сумнівів, даються варіанти їх усунення. Такий рід статей інакше називають «проблематикою», так само вони ставлять гострі питання. При цьому у статті можуть надаватися шляхи розв'язання проблеми, а може лише позначатися проблема.
Починати таку статтю варто з постановки питання («Усе вже давно звикли до того, кожен рік в бібліотеці …Але все чи задоволені цим?»), далі може йти розшифровка проблеми («...Дуже багато вважають цю роботу непотрібною...»), після чого йде, власне, аналіз («З одного боку, ?...»), на закінчення йде висновок автора чи повторна постановка питання («Базуючись на думці більшості й бачачи неоднозначні недоліки, ми пропонуємо .» чи «Бути не бути …Питання досі відкрите!»).
Хроніка — замітка, яка містить хронологічний виклад подій. Хроніку використовують для фактологічного викладу матеріалу або як оригінальну форму якогось іншого жанру (наприклад, фейлетону). Фактологічний виклад матеріалу зручний, коли необхідно обійтися без суб'єктивної думки автора. Хроніка передбачає наявність часу (чи дат) та описи подій, відповідних цьому часу. Починати хроніку краще вступом, в якому коротко вказується, які події будуть описуватися («Подивимося, чим же займається ...»), далі йде власне хроніка («...10.00 — пролунав ; 10.10 — призначено ; 10.20 — організатори почали ...»), закінчувати хроніку краще висновком чи коротким резюме («...Ось так і закінчилася …). У хроніці може бути описано будь-які ситуації, об'єднані однієї темою
Репортаж — опис подій, що відбуваються безпосередньо зараз. В основі репортажу лежить принцип «Що бачу, то кажу». Як і будь-якої іншої жанр, репортаж вимагає попередньої підготовки.. Необхідно продумати, на які моменти що відбуваються, слід звертати особливу увагу, попередньо вияснити сценарій. У вступі дається стисла інформація про майбутній подію («Ми находимося на змаганнях Подивимося, чим же здивують нас сьогодні ...»). Наприкінці робиться висновок чи дається інформація про подальшу долю героїв репортажу («... На цьому свято закінчилося. Радісні обличчя навколо говорять, , що він вдався на славу.
Портретний нарис — містить опис людини (групи людей), а також його (їх) захоплень, роботи, інтересів, поглядів на життя. Основна мета нарису - познайомити читачів з людиною. Перед тим, як приступати до написання нарису, слід провести розмову з цією людиною, поговорити з людьми, які його знають. Не слід обмежуватися лише перерахуванням фактів з (їх) життя, інтересів і успіхів чи лише інтерв'ю ним (з ними). Наведемо приклад, як робити не варто: «Максим Іванов — дуже цікава людина. . Йому 17 років. Він захоплюється відеозйомкою. Навчається в Інституті зв'язку на відеооператора...». Краще уявити цю ж інформацію так: «Хто хоч бував на бібліотечних заходах, не міг не помітити невисокого, міцного хлопця, з величезною камерою на плечі. Звісно, ви відразу зрозуміли, про йдеться — про Максима Іванова. Попри свої 17 років, він уже дуже набив руку в відеосправі. Ще із шкільної лави з'явилося захоплення відеозйомкою і відеомонтажем. Певне, тому він і пішов навчатися в Інститут зв'язку, щоб через п'ять років отримати диплом відеооператора...».
Починаючи портретний нарис, намагайтеся використовувати опис зовнішності людини якомога менше (це не найцікавіше, в нього є), або не використовувати зовсім. (Для передачі інформації про зовнішній образ існують фотографії.) Портретний нарис може давати загальну інформацію про людину чи бути присвяченим певній сфері його життя (інтересів). При загальних знайомствах треба намагатися уявити людину якомога різнобічніше: його захоплення, ставлення до навчання, його родина, друзі, погляди на життя, цікаві випадки з життя, ставлення до оточуючих, творчі плани і так далі. .
Інтерв'ю — жанр газетного мистецтва, який містить розмову з людиною чи групою людей. Цілі у інтерв'ю бувають різними: знайомство з поглядами людини, отримання інформації «з перших вуст», спроба розібратися в ситуації. Підготовка до інтерв'ю в доборі і формулюванні питань. Питання краще попередньо записати собі в блокнот. Як правило, необхідно заготовити кілька варіантів питань, в залежності від ймовірних відповідей . Питання слід підбирати якомога конкретніше: на загальні питання дуже складно відповідати і ці відповіді можуть зовсім не відповідати цілі вашої статті. У процесі інтерв'ю зручно використовувати диктофон.
Проте запис розмови — лише попередній матеріал для статті. Не обов'язково питання і відповіді мають бути в остаточному варіанті. Після того, як стаття буде написана, необхідно показати її герою, оскільки можливо (особливо якщо ви не користуєтеся диктофоном), що ви невірно інтерпретували його слова. Оформляють у інтерв'ю, як правило, вигляді діалогу:
Фейлетон — жанр газетного мистецтва, заснований на прийомах сатири і гумору. Основою для фейлетону може стати опис події чи ситуації, чийся вчинок. Метою фейлетону, як правило, служить критика чи опис чогось в нестандартній формі. Фейлетон містить багато образів і порівнянь, часто використовуються перебільшення чи спотворення фактів
Висновок У реальної практиці рідко зустрічаються статті, написані в чистому жанрі. Як правило, жанр статті є змішаним. Це може бути портретний нарис чи хроніка вигляді фейлетону; аналітична стаття з елементами інтерв'ю і хроніки. При написанні статті не обов'язково дотримуватися жорстко заданому жанру, але відмовлятися від жанрів теж слід, інакше може скластися ситуація, коли всі статті газети будуть схожі стилем один на одного, і газету буде не дуже цікаво читати
| < < | > > |
|---|