Двадцять три роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що в буремні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.
Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я воєнних дій. Ще рік тому ми не особливо звертали уваги на слова «Слава Україні – Героям слава!», а тепер ці слова набули нового змісту.
Гірко й боляче від того, що на українській землі проливається кров і гинуть люди. Дійсно, ми переживаємо сумну й трагічну сторінку нашої історії, але ж і не сумніваємося в тому, що цій біді прийде кінець і забереться вона із рідної землі.
Звичайно, кожному свідомому громадянину в Україні не байдужа її доля та майбутнє. Зокрема свої зусилля у військово-патріотичній роботі зі старшокласниками об’єднали педагоги ЗОШ №10 та працівники бібліотеки-філії №17 міської централізованої бібліотечної системи, що в селищі Новому. Для десятикласників було проведено урок мужності «Україно! Честь і слава синам твоїм». На зустріч зі школярами прийшли кіровоградські поети Валентина Саєнко, Олена Надутенко та Наталія Шмітке. Хто, як не поети, котрі є барометрами нашого світосприйняття, мають донести до свідомості молоді проблеми війни і миру, гідності та правди, самопожертви й патріотизму. Влучні та щирі слова про страшну «братерську» зраду, про кров і горе на рідній землі увійшли до поетичної збірки про події в зоні АТО «І плаче росами земля…», яка, хоч і недавно презентована, уже впевнено крокує дорогами Кіровоградщини.
На уроці звучали патріотичні вірші, щирі пісні, сльози на очах виступали не тільки у слухачів, а й у запрошених гостей-поетів. І, звичайно, всі присутні молилися за тих, хто нас захищає, завдяки кому ми радіємо кожному мирному дню, прокидаємося зранку, йдемо на роботу й навчання, і кого з нетерпінням чекаємо з перемогою. А трепетна свічка пам’яті нагадувала про тих, хто вже пішов від нас.
Катерина Салтан
Завідувач бібліотеки-філії №17
Новенський вісник. – 2015. - №2, березень. – с.8.
< < | > > |
---|