Весна, як жінка, жінка, як весна – вони такі схожі між собою. Весна – це початок пробудження природи, а жінка початок життя на землі. Жінка! Скільки в цьому слові ніжності, мудрості, сили і доброти. Вона дивовижна, велика таємниця, життєва загадка, джерело всіх радощів і всіх турбот. Її звеличують у музиці, поезії, літературних творах, живописі та скульптурі. Так було, є, так буде вічно. Саме за  цією тематикою для читачів філії №1 пройшов захід – поетична  мозаїка «Поетичним рядком про нас, жінок».

Захід проходив у ліричній атмосфері за такими рубриками: «благословенні Богом українки»; «сестра, кохана, мама і дружина»; «любові полум’я у серці не згасає» та «сила жінки безмежна». Атмосфера поетичної мозаїки була сповнена особливої аури доброти і любові, найчистіших помислів, найсвітліших мрій. До уваги відвідувачів бібліотекарі запропонували тематичну викладку – «Як хочеться щастя й тепла!». На заході були використані збірки поезій письменників рідного краю та видатних поетів української та світової літератури.

Поезія… Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

< <   > >