Здавалося б, підручники, романи, опери й картини 40-х та 50-х років безнадійно застаріли і навіть колись грізні викривальні постанови ЦК партії припали пилом або були скасовані. І все ж таки події, про які буде йти мова в цьому огляді, мають безпосередній стосунок до сьогодення. Боротьба, голод, геноцид…

Огляд розрахований на широке коло користувачів, які цікавляться як історією України в цілому, так і нашої області зокрема.

Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд. Рік 1920. Проти білих і червоних  окупантів. Книга третя / під загальною редакцією Ю.С. Митрофаненка. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. – 276с.

В даній книзі увага авторів зосереджена на боротьбі проти білих та червоних окупантів. Детально описано Перший Зимовий похід Центральною Україною та стосунки військових з місцевим населенням. Зокрема ви  дізнаєтесь про діяльність повстанців, в тому числі про бойовий шлях Олександрійської (Степової) дивізії отамана Костя Пестушка з Ганнівки. Також описано життя краян в умовах революційної боротьби (Злинка, Глодоси, Цвітне), які спільно з холодноярцями чинили опір більшовикам. Саме в 1920 р. на теренах сучасної Кіровоградської області був «кип’ячий казан» - потужне селянське повстання проти більшовиків, одним з епізодів якого був останній бій легендарного Чорного Ворона під Розумівкою. Також на вас чекають пригоди на теренах краю Ю. Горліса-Горського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Куліша, С. Будьонного, Є. Маланюка та можливість постежити за життям єлисаветградців у 1920 р., і, зокрема, дізнатися про концентраційний табір у місті, що став символом більшовицької окупації України. Базу дослідження становлять мемуари й архівні документи, використано світлини учасників подій.

«Їхні обличчя були повні шляхетного ентузіазму, бо оце вперше вони усвідомили свою народну приналежність і силу». А це слова уже з іншої книги

Коваль Р. «Батькам скажеш, що був чесним»: Невигадані історії та вояцькі біографії/ Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». - К.: видавець Мельник М.Ю., Історичний клуб «Холодний Яр», 2019. – 568с. – (Серія «Отаманія XX століття». – Кн. 10).

Це розповідь про українсько-російську війну в 1917-1930 роках та звичайних українців, які в боротьбі проти російських окупантів ставали героями. Книжка заснована на документах із ГДА СБУ і ЦДАВО України та спогадах вояків Армії УНР,учасників повстансько-партизанського руху і кубанських козаків.

Ще одні масиви документів, які «архівна революція» початку 1990-х рр. вивела зі спецсховищ, безпосередньо пов’язаних із темою колективізації та голоду, все ще залишаються невідомими не тільки ширшому загалові, але навіть і вузькому колу фахівців. Чотиритомова «Хроніка колективізації та Голодомору в Україні (1927-1933)» має на меті заповнити ці прогалини.

Гриневич Л. Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933. Том 1. Початок надзвичайних заходів; Голод 1928-1929 років. Книга 1. – К.: Критика, 2008. – 549c.

Дослідження охоплює період від грудня 1927р., коли почала розгортатися сталінська «революція згори», і завершуючи трагічним 1933р., адже притаманне багатьом сучасним науковим працям і збірникам документів обмеження теми голоду тільки 1932-1933 роками є засадничо хибним, бо демонструє лише наслідки певної політики сталінської влади й не дає змоги зрозуміти причини та механізми творення голоду-геноциду.

Продовженням являється наступна книга

Гриневич Л. Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933. Том 1. Початок надзвичайних заходів; Голод 1928-1929 років. Книга 2. – К.: Критика, 2012. – 677с.

Видання пропонує читачеві цілком новий погляд на передісторію, соціополітичний та культурний контекст, власне перебіг і наслідки геноциду, переосмислює його причини, обставини, підґрунтя та періодизацію, дає чітке уявлення про масштаби, форми опору українського селянства, про щільний зв’язок соціальних і національних мотивів в антирадянських настроях населення республіки, увиразнює геноцидну сутність Голодомору. Друга книга першого тому, оснащена докладним науковим апаратом, мапами і численними чорно-білими та кольоровими ілюстраціями, висвітлює життя українського суспільства в обставинах  неврожаю та голоду від листопада 1928 до червня 1929 року.

Третя книга першого тому підсумовує хронологічний виклад подій у першій та другій книгах і містить ґрунтовну наукову розвідку про життя українського суспільства наприкінці 1920-х років.

Гриневич Л. Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933. Том 1. Початок надзвичайних заходів; Голод 1928-1929 років. Книга 3. – К.: Критика, 2012. – 263с.

Тут авторка доводить, що голод 1928-1929 років, хоч і стався на тлі неврожаю, був наслідком дій радянської влади – політики творення голоду. Книгу завершують детальний зведений покажчик до цілого першого тому і список використаних джерел.

Минуло 90 років, однак негативні наслідки цього злочину й досі впливають на українське суспільство. Науковці, зокрема правники та історики, постійно працюють над дослідженням теми Голодомору.

Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань // Упоряд.: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – К.: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520с.

У цьому науковому збірнику друкуються укази та розпорядження президентів України щодо вшанування пам’яті українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом у 1932-1933 роках. Основу джерельної бази видання формує вибірка з матеріалів архівної кримінальної справи №475 (судовий №1-33/2010), яка складається із 331 тому та зберігається в архіві Київського апеляційного суду.

«Правда та поінформована громадськість є ключовими аспектами вільного суспільства» - із виступу Найджела Коллі на відкритті виставки Голодомору в ООН у Нью-Йорку 23 листопада 2009 року.

Джонс Г. Ціна правди. – К.: Видавництво «Жнець», 2019. – 226с.

До книжки увійшли вибрані статті британського журналіста валлійського походження Гарета Джонса, який перший під своїм прізвищем розповів світові про геноцид українського народу під час Голодомору 1932-1933 років і злочини сталінського режиму.

Цікавими для читачів будуть статті Гарета про тодішню політичну ситуацію у Європі, Америці та на Далекому Сході.

Що з цікавого хотілось би ще тут додати?

Історія Гарета Джонса про Голодомор в Україні стала основою фільму «Ціна правди» (Mr.Jones) спільного виробництва України (Кinorob за підтримки Державного агентства України з питань кіно), Польщі (Film Produkcja за підтримки Польського інституту кінематографії) та Великої Британії (Jones Boy Film). Сценарій стрічки написала Андреа Халупа, режисером фільму виступила номінантка на премію «Оскар» Агнєшка Голланд. Міжнародна прем’єра фільму відбулась на Берлінському кінофестивалі 10 лютого 2019 року. Прем’єра стрічки в Україні – 28 листопада 2019 року.

Голодомор є трагедією такого масштабу, що осягнути його надзвичайно важко. Підходити до вивчення голоду 1932-1933 рр. в Україні можна по-різному – читаючи праці істориків чи спогади простих людей, вивчаючи збірки оригінальних документів, кіно- та фотохроніку тих років. А можна наступну книгу

Марочко В., Мовчан О. 1932-1933: Хроніка Голодомору в Україні / В. Марочко, О. Мовчан. – К.: ТОВ «Видавництво «КЛІО», 2020. – 296с.

Мабуть, найчіткіше розуміння подій Голодомору може дати просто послідовний, день за днем, перелік фактів та подій, що відбувались в Українській РСР у 1932-1933рр. Автори на основі величезного обсягу матеріалів відновили послідовність подій, що вилились у небачений до цього злочин комуністичної влади проти українського народу.

Наступну працю сфокусовано на такому аспекті Голодомору, як вилучення незернових запасів, їжі й одягу в селян, адже загально усталеною є думка про конфіскацію саме зерна для виконання плану хлібозаготівель.

1933: «І чого ви ще живі?» / упоряд. Тетяна Боряк. – Видання друге. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2021. – 720с.

Упорядник на прикладі свідчень, зібраних у різних країнах і роках, наводить читачеві картину тотального охоплення України вилученням будь-чого, що могло бути використане в їжу: від картоплі і кваснини до жмені квасолі й сушки. Подано аналіз політики радянської влади напередодні та під час Голодомору з точки зору підготовки до конфіскації їжі, іншими словами – позбавлення українського села засобів існування. Оскільки документами є усна історія, то проаналізовано цей вид історичного джерела – загалом та зокрема щодо Голодомору.

А для чого нам взагалі потрібно знати всю правду про геноцид українців? Відповіді в наступній книзі

Стасюк О. Нариси про Голодомор / Олеся Стасюк. – К.: видавець Мельник М.Ю., 2019. – 216с.

Мета цієї книги – у більш розгорнутому вигляді розкрити геноцидну природу Голодомору. Для цього обрано послідовний виклад пов’язаних між собою нарисів, що розкривають такі ключові питання, як причини, або що уможливило геноцид українців у XX ст.; методи, або як винищував українців совєтський режим; наслідки, або чому Голодомор-геноцид українців вважається однією з найбільших трагедій минулого століття; оцінка, або навіщо дії стосовно українців як нації потрібно кваліфікувати як злочин і хто сьогодні перешкоджає такому розумінню; пам’ять, або чому так важливо не забувати у XXI ст. про Голодомор саме як про геноцид українців.

Автор слідуючої книги простежує процес формування стандартних, традиційних  уявлень про Голодомор та їх використання різними політичними силами з 1980-х років до наших днів.

Касьянов Г. Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні) / Георгій Касьянов; худож.- оформлювач М. Мендор. – Харків: Фоліо, 2020. – 298с. – (Великий наук. проект)

Георгій Касьянов – український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок, опублікованих українською, російською, білоруською, польською, німецькою, англійською, фінською мовами, який задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Як політизація складних проблем минулого впливає на можливості і перспективи зваженого наукового аналізу цих проблем? Чи є історія «учителькою життя»? Чи можна і чи варто встановлювати «історичну істину» законами, голосуванням, «думкою більшості»? Книга не дає остаточної відповіді на ці питання і запрошує читача до роздумів і подальшого обговорення надзвичайно складної і надмірно політизованої теми: історії голоду 1932-1933 років в Україні.

Чекаю вас на наступне дослідження!

< <   > >