Регіональна історія, або ж історія регіонів, належить до числа малодосліджених галузей історії України, але нині вона переживає своєрідний бум. Це закономірно, адже, знаючи історію своєї «малої батьківщини», ми можемо скласти повніше й об’єктивніше уявлення про минуле України…

Огляд розрахований на науковців, викладачів та студентську молодь, та всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Одним із регіонів, що заслуговує на увагу дослідників, є Корсунщина, оскільки вона лежить на тих землях, звідки пішла велика держава Русь-Україна.

Мицик Ю.А., Степенькін С.Ю. Корсунь козацький / Мицик Ю.А, Степенькін С.Ю. Видання друге. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2021. – 224с.

Книжка у доступній та цікавій формі розповідає про історичне минуле старовинного козацького міста Корсуня і Корсунщини загалом від давніх часів до XIX ст. Звертаючи особливу увагу на козацький період історії Корсунщини, автори описують роль регіону у формуванні козацького стану від XV ст., Визвольній війні 1648-1658 рр. та у подальшому складному процесі державотворення України.

 

Наступна книга присвячена малодослідженій сторінці історії одного з п’яти слобідських полків.

Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр. /О.М. Корнієнко. – К.: Наш час, 2008. – 488с. – (Сер. «Невідома Україна»)

Утворені на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765).

 

А ось тема «гайдамаків», «коліївщини» не дуже є зручною для політиків, навіть у контексті 250-річного ювілею…

Таїрова-Яковлева Т. Коліївщина: великі ілюзії / Тетяна Таїрова-Яковлева; пер. з рос. Т. Кришталовської. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2019. – 256с., іл.

У книжці на основі широкого архівного матеріалу із зібрань Росії (Санкт-Петербург, Москва) та України (Київ) зроблено спробу переосмислити події, які відбувалися на Правобережній Україні в середині XVIII століття і зрештою спричинилися до Коліївщини (повстання гайдамаків у 1768 році), спровокували російсько-турецьку війну, поділ Речі Посполитої та переділ політичної карти Європи. За цим послідувала ліквідація Запорозької Січі й автономії Українського гетьманства.

Коліївщина стала вододілом між традиційними ідеалами, що відходили в минуле, і новою реальністю геополітики кінця XVIII століття. Річ Посполита, Українське гетьманство й Османська імперія були вже лише тінню колишньої могутності. Світ змінився, а гайдамаки жили ще старими великими ілюзіями…

 

Наше дослідження продовжується спробою  видатного французького історика-славіста професора Даніеля Бовуа, який викладав в університетах Нансі, Лілля і Парижа, зазирнути в історію Правобережної України – Київщини, Волині й Поділля – у складі Російської імперії (1793-1914).

Даніель Бовуа Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. / Переклад з франц. З.П. Борисюк. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2020. – 872с.

У центрі уваги – боротьба між російським самодержавством та польськими елітами за панування в цьому регіоні, зокрема, за контроль над українським селянством. Глибоко аналізуючи соціальні, економічні й культурні процеси, автор показує складнощі інтеграції колишніх земель Речі Посполитої в імперію Романових, пояснює, чому польська землевласницька аристократія усупереч зростанню російського націоналізму залишалася аж до більшовицького перевороту привілейованою і успішною групою; висвітлює драматичну долю майже забутих істориками «проміжних» категорій населення, які не вписалися в жорстку станову ієрархію російського суспільства. Доводячи не реалістичність усіх проектів як полонізації, так і русифікації основної маси населення Правобережжя, книга подає формування української нації як закономірний продукт історичних умов, що склалися на цих теренах.

 

Цю тему розвивають і наступні автори

Бармак М.В., Луговий Б.В., Мацко Н.С. Російська військова окупація Правобережної України (друга половина XVIII-XIX ст.) – Тернопіль: Астон, 2019. – 336с.

З даного дослідження ми дізнаємось, що армія була використана російським самодержавством не лише як військова одиниця, а як дієвий механізм інтегрування значних територій до загальноросійської державної структури. Збройним силам відводилась домінуюча роль в залякуванні та придушенні опору місцевого населення, організації колоніального грабунку людських та матеріальних ресурсів, успішній реалізації владної стратегії, скерованої на повну окупацію українських земель…

 

Початок XX століття

На цей період припадає діяльність останнього гетьмана України

Савченко В.А. Павло Скоропадський – останній гетьман України / Худож.-оформлювачі Б.П. Бублик, В.А. Мурликін. – Харків: Фоліо, 2008. – 380с. – (Історичне досьє).

Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар’єру й особисто знав імператора , він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін – другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.

 

Для формування цілісного, несуперечливого уявлення про феномен національних протидержавних утворень на території сучасної України  в 1917-1920 рр. вашій увазі пропонується наступна книга

Яневський Д.Б. Грушевський, Скоропадський, Петлюра / Данило Яневський; худож.-оформлювач  М.С. Мендор. – Харків: Фоліо, 2020. – 795с.: іл. – (Великий науковий проект).

Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання», що приховує термін «Українська революція», яку історію написав Михайло Грушевський, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917-1920рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.

 

Україна народилася у вогні війни і революцій.

Автор численних публікацій з модерної історії України, зокрема «Страсті за націоналізмом» (2004), «Пророк у своїй вітчизні» (2006), лауреат українських і зарубіжних премій – Ярослав Грицак – вашій увазі представляє нову книгу

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття. – К.: Yakaboo Publishing, 2019. – 656с.

Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна «читати без брому» і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборним тижням 2019 року.

 

З особливим періодом в модерній історії України, в ході якого були реалізовані перші в ХХ ст. українські державотворчі проекти, знайомить наступна книга

Нариси історії української революції 1917-1921 років: У двох книгах; Книга друга / Олена Бойко, Владислав Верстюк та ін. – К.: Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України, 2012. – 460с.

Мова йде про Українську Народну Республіку, Українську Державу, Західноукраїнську Народну Республіку, Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Розкриваються соціальні, політичні та культурні аспекти революційного часу. Нариси узагальнюють великий історіографічний доробок сучасних українських істориків, які займаються вивченням Української революції.

 

Зупинимося детально на періоді 1914-1921рр, а конкретно Добі Центральної Ради

Кучерук О.С. Українська Центральна Рада: 1917-1918 роки: Науково-популярне видання. – К.: «Балтія – Друк», 2018. – 127с.:іл.

Автор на основі архівних матеріалів, періодики, архіву архітектора П. Альошина дослідив історію київського будинку по вулиці Володимирській, 57, в якому у 1917-1918 роках працював перший український парламент – Українська Центральна Рада. Значна частина фотографій публікуються вперше.

 

Наступне видання також вперше репрезентує найповнішу добірку збереженої прижиттєвої іконографії М. Грушевського, голови Центральної Ради, з музейних, архівних та приватних зібрань, зокрема унікальні, досі маловідомі пам’ятки.

Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / Авт. – упор. Світлана Панькова, Ганна Кондаурова. – К.: Либідь, 2016. – 144с.: іл.

Каталог зображень Михайла Грушевського доповнено ґрунтовними атрибутивними описами, які розкривають обставини портретування, датування та долі пам’яток.

У книзі подано бібліографічний нарис, ілюстрований найцікавішими й найліпше збереженими світлинами, живописними і графічними портретами. З цих образків постає не лише відомий історик і суспільно-політичний діяч, а й звичайна людина в контексті подій її життя – знакових і буденних.

 

Ось що він сказав сам про себе в наступній книзі

Шаповал Ю.І., Верба І.В. Михайло Грушевський: «Я сам прийшов до політики через історію…». – К.: Парлам. вид-во, 2018. – 496с. – (Серія «Політичні портрети»)

Дане видання змальовує портрет Грушевського, його життєвий шлях, політичні уподобання, дослідницьку і науково-організаційну діяльність, автори книги спираються на здобутки сучасного грушевськознавства, використовують архівні документи, зокрема й недоступні в попередні роки.

 

Йдемо далі…

До квітня 1918 року українська держава очолювалася Центральною Радою УНР на чолі з Михайлом Грушевським, після грудня 1918 року — Директорією УНР. Протягом 1918-1919 років на територіях заходу України, зі столицею у Львові, назва держави була Західно-Українська Народна Республіка. З поміж значної кількості літератури на цю тему, наступна книга є унікальною.

Галущак М. За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та операції Галицької Армії в 1918-1919 роках / Михайло Галущак. – Львів: Апріорі, 2020. – 280с., іл.

Ця книга поєднала наукове дослідження історії Галицької Армії та особистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на Донбасі. Михайло Галущак проводить численні історичні паралелі у війні з Польщею століття тому й сучасною війною з Росією. Основою праці стала захищена  кандидатська дисертація  на тему «Військово-політична думка ЗУНР/ЗОУНР (листопад 1918р. – липень 1919р.)» Проаналізовано питання розбудови збройних сил, розподілу повноважень ключових органів державного керівництва та військового командування. Розглянуто найважливіші воєнні операції армії галицької республіки – і ті, які були втілені, й ті, яким судилося залишитись у планах. Окреслено альтернативні варіанти перебігу польсько-української війни 1918-1919рр., вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на еволюцію стратегії збройної боротьби.

Автор уперше в історіографії обґрунтував доцільність використання терміна «Українське Військо» щодо збройних сил ЗУНР.

 

А хочете дізнатись, якою була найуспішніша операція Галицької Армії?

Дєдик О.Г. Чортківська офензива: Найуспішніша операція Галицької Армії. – Львів: Видавництво «Астолябія», 2020. – (Серія: Бібліотека «Цитаделі»)

Чортківська офензива 7-28 червня 1919 року вписана золотими літерами у воєнну історію України. Розбита і морально пригнічена, позбавлена боєприпасів і загнана у невеликий закуток батьківщини Галицька армія несподівано розбила й змусила відступати супротивника, який чисельно переважав і був значно краще матеріально забезпечений. Піднесення, яке огорнуло українське суспільство Галичини на звістку про перемогу під Чортковом і подальші успіхи рідного війська, сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Пропонована книга є результатом більш ніж чверть столітнього вивчення цього феномену. На підставі широкого спектру джерел із наголосом на численні архівні документи української та польської сторін ретельно відтворено та проаналізовано перебіг бойових дій у тісному взаємозв’язку з тогочасними міжнародними відносинами та складним воєнно-політичним становищем України. Книга хронологічно охоплює події від кінця травня до 28 червня 1919 року, а саме: передісторію, перебіг і наслідки Чортківського пролому, проголошення Диктатури, перші кроки запланованої генералом Грековим масштабної реорганізації збройних сил Західної Області Української Народної Республіки, зародження і розвиток плану операції, запеклу боротьбу за стратегічну ініціативу в боях за Бучач і Теребовлю та її переможне завершення визволенням Тернополя і ліквідацією ворожого плацдарму на лівому березі Дністра поблизу Нижнева, аналізується битва під Бережанами, вплив дипломатичної боротьби у Парижі, Берліні, Варшаві та Львові на перебіг бойових дій у Галичині, стосунки Західної Області УНР з Українською Республікою та більшовиками, результати розгорнутого генералом Грековим військового будівництва, останні успіхи Галицької армії в запеклих боях на Верхньобузькій рівнині, у Гологорах, над Гнилою Липою та Свіржем, початок польського контрнаступу, контроверсійні погляди на результати та наслідки Чортківської офензиви, а також її місце в історії воєнного мистецтва.

 

В ці ж роки, в період третьої російсько-української війни 1918-1919 рр.,  складовою процесів Української революції періоду Директорії було явище отаманщини.

Митрофаненко Ю. Українська отаманщина / Юрій Митрофаненко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – 238с.

На основі значної кількості архівних документів уперше в українській історіографії подано цілісне бачення цього революційного феномену на теренах України, яке наближає до з’ясування характеру відносин лідерів УНР з військовими ватажками – отаманами.

Дослідження сприяє розумінню того, чому отаманщина та повстанство – це явища подібні за формою, але відмінні за змістом.

 

Продовження буде! Слідкуйте за анонсом

< <   > >