У ніч з 6 на 7 липня українці святкують одне з найбільш магічних та таємничих свят прадавніх слов’ян. Це свято символізує народження літнього сонця – Купала, тому відзначали його в день літнього сонцестояння(20-22 червня за старим стилем).
На пагорбах або біля річок пізно увечері розпалювали багаття. Навколо вогнища водили хороводи, стрибали через нього, як поодинці, так і молоді пари. Якщо в стрибку пара не розмикала рук, значить, їм судилося бути разом.
Крім того, у цей день ходили до лісу збирати лікарські трави, які в цей час мали особливу силу. Є легенда, що лише раз на рік, у ніч на Івана Купала, цвіте папороть. Чарівна квітка дасть магічні знання тому, хто її зірве: розуміння мови тварин, вміння віднаходити скарби, ставати невидимим…
А дівчата збирали квіти для ворожіння та для вінків. Плели вінки із квітів та трав, після чого пускали їх по воді. Якщо вінок потоне, то цього року весілля не буде, якщо пливе далеко то скоро дівчина вийде заміж.
Пройшли століття, а це прадавнє язичницьке свято залишається бажаним та популярним у сучасних українців.
Тож напередодні Івана Купала бібліотека-філія №8, що на «Шкільному», підготувала для відвідувачів тематичну полицю «Зі святом Івана Купала!». Книги познайомлять з оригінальними, різноманітними традиціями й обрядами цього прадавнього, народного свята.
Загалом ось таке воно таємниче, особливе, цікаве свято Івана Купала!
| < < | > > |
|---|