Матеріали для проведення майстер-класу

 

Уміння говорити публічно.

Блискуче володіння риторикою ще з античності є  ознака культурної, розвиненої людини. З цим ніхто не сперечається. Проте часто чую думки: "Навіщо змарнувати час на те, аби навчатися виступати?  По папірцю прочитаю - і".

Глибоко неправильна позиція.

Уміння говорити публічно необхідно кожній людині, чия діяльність пов'язана з  людьми.

Ось тільки окремі перспективи особистого просування, що обіцяє володіння мистецтвом виступати.

1. Підвищення статусу, посилення авторитету.

Десь глибоко в усіх нас сидить інстинктивне бажання визнати того,  хто стоїть на трибуні, лідером, гуру, босом. Якщо якість виступу досить висока, то аудиторія готова приписати оратору безліч достоїнств.

2. Можливість проводити повсякденні справи, улагоджувати собі на користь конфлікти.

Знаєте, де древні римляни вигострювали навички риторики? Скрізь! При кожній нагоді, будь-де.

Уміння виступати може допомогти відстояти свою думку, умовити начальника та його колег, що  підвищення, відпустку слід надати саме вам.

3. І, нарешті, найважливіше.

Ви учитесь розуміти, відчувати інших людей.

Хороший виступ вимагає глибокого контакту між оратором і аудиторією. Ви також учитесь бачити себе очима інших. Розуміти свої слабкості й силу. Аналізувати успіхи й невдачі.

Останнє вміння (аналізувати себе) - базове. Воно дуже важливе для людини, що хоче чогось домогтися. Володіючи цим мистецтвом,  ви будіть радіти навіть помилкам - бо кожна з них  навчить дуже багато чому.

Поради починаючому оратору

Хороша публічна мова має бути перш за все змістовною, цілеспрямованою.

Хороша публічна мова має бути абсолютно грамотною як в області вимови, так і в області граматичного виразу думки.

Хороша публічна мова менше всього схожа на декламацію, вища її якість — невимушена розмова (бесіда) із слухачами на цікаву животрепетну тему.

Найважливіша особливість публічної мови — тісний контакт (спілкування) із слухачами, бажання поділитися з ними своїми думками і міркуваннями.

Хороша публічна мова не може бути хаотичною. Вона має бути послідовною і розумною в усіх відношеннях.

Оволодіваючи мистецтвом мови, треба пам'ятати, що навчитися можна не тільки правильній вимові, але і правильному, впорядкованому мисленню.

Завзятість, наполегливість і терпіння — ось що перш за все необхідне починаючому оратору.

Тема вашого виступу обов'язково має бути цікавою для вас і для ваших слухачів.

Готуючись до виступу, прочитайте не одну статтю, а декілька, зіставте між собою точки зору різних авторів. Використовуйте, якщо це необхідно, словники і довідники.

Складіть ясний і послідовний план вашої промови по схемі: вступ, головна частина, висновок.

Не треба прагнути блиснути своїми знаннями, уникайте зайвих подробиць і доказів — беріть для промови тільки найістотніше.

Уникайте стрибків і пропусків, договорюйте думку до кінця.

Піклуйтеся про зовнішню сторону мови. Не захоплюйтеся жестикуляцією. Говорити треба не поспішаючи.

Розвивайте свої голосові дані. Тренуйте і удосконалюйте мовний апарат. Добивайтеся виразної і ясної дикції.

Тренуйтесь у виголошуванні промов на найрізноманітніші теми.

Не пропускайте голосних звуків.

Не подвоюйте і не потроюйте приголосних.

Стежте за тим, щоб приголосні звуки В і М, що знаходяться між голосними, були добре чутні; не проковтуйте їх.

Виразно вимовляєте початковий приголосний звук, особливо в тих випадках, коли за ним слідує інший приголосний.

Договорюйте кінці слів (не ковтайте їх), особливо в прикметниках і у власних іменах.

Не спресовуйте слова. Не створюйте безглуздих поєднань.

Уважно вслуховуйтесь в мову майстрів художнього слова, артистів драматичних театрів і кіно, а також в мову дикторів центрального радіо і телебачення.

Стежте за своєю вимовою.

При нагоді запишіть свою мову на диктофон. Кілька разів прослуховуйте записане, відзначаючи вади і погрішності у вимові.

Важливі дрібниці, чи Хитрощів оратора

Фрази. Короткі фрази легше сприймаються на слух, ніж довгі. Лише половина дорослих людей змозі зрозуміти фразу, що містить понад 13  слів.

Паузи — дуже важливий елемент виступу. Не слід говорити без паузи довше, ніж 5,5 сек.

Час. Аудиторія уважно слухає і сприймає мову трохи більше 15-20 хвилин.

Темпоритм. Найсприятливіша швидкість— приблизно 100 слів на хвилину.

Грамотність. Перевірте по словникам значення «розумних» слів, якими користуєтеся, з'ясуйте правильність їх вимови.

Конспект. Основні тези промови краще записати на невеликі картки. Читати текст категорично не рекомендується, бажано вивчити його напам'ять і промовляти з пам"яті,

лише раз у раз заглядаючи у свої нотатки.

Репетиція. Отшліфуйте фрази, інтонацію, міміку перед дзеркалом. Виступ не повинен бути монотонним, тож слід змінювати тембр голосу, підкреслюючи нові і важливі думки.

Психологічний настрій. При виході до аудиторії рухайтеся впевнено, не семеніть і не робіть метушливих рухів.

Не поспішайте відразу починати виступ, зробіть паузу (5-7 секунд), щоб самому підготувати себе психологічно і налаштувати аудиторію на спілкування.

При сильному хвилюванні зробіть кілька глибоких вдихів і видихів до початку промови.

Контакт з аудиторією. Обведіть поглядом всю аудиторію. Зафіксуйте собі поглядом кількох із присутніх, що стануть зоровими точками опори у вашому виступі, потім починайте говорити.

Емоційність. Байдужа і млява мова не дає відгуку  в серцях слухачів, якої б цікавої й важливої теми вона  не стосувалася.

 

Ситуаційна гра "Витязь на  роздоріжжі"

У вправі відпрацьовуються презентаційні навички, вміння переконувати. Уся група ділиться на команди по 3-4 людини, крім однієї учасниці - Іллі Муромця. Тренер розповідає групі свій варіант російської казки, у якій Ілля Муромець бачить на роздоріжжі камінь, у якому написано: «наліво підеш – коня втратиш, направо підеш – голову втратиш, прямо підеш – одруженим будеш». Кожній команді потрібно буде переконати Іллю Муромця, що він повинен піти саме у її напрямку. Перша команда буде умовляти Муромця поїхати наліво, друга – направо, а третя – прямо.  Командам потрібно довести,  що саме їх напрямок  найвигідніший. Групам дається 5 хвилин підготовки, після чого один представник від кожної групи виступає перед Іллею Муромцем. Муромець вирішує, куди він поїде, і дає пояснення , що йому сподобалось або  не сподобалося у кожному виступі. Варіант. Можна зняти виступ на відеокамеру і зробити розбір того, які прийоми переконання використані.

Ділова гра "Виступ"

Вправа допомагає розвитку комунікативних навичок, ораторського майстерності ,здібності говорити спонтанно. Також вона може служити розігрівом для пасивної групи. Необхідні матеріали: тренер заздалегідь готує список питань для виступу на певну тему.

Опис. Тренер пояснює, що кожному з учасників потрібно буде вимовити однохвилинну промову на певну тему. Тренер зачитує чи показує на проекторі перше запитання і вибирає першого оратора, який говорить протягом хвилини. Після закінчення виступів тренер просить групу дати зворотний зв"язок виступу всіх учасників. Обговорення. 1. Що особливо сподобалося,  привернуло увагу, «зачепило»? 2. Які вдалі ораторські прийоми було використано учасниками? 3. Чи було легко чи важко говорити спонтанно? 4. Що робили спікери, якщо в них «закінчувалися думки»?

Можливий список запитань для виступи.

  1. Як ви  заробили перші гроші?
  2. Найбільш незвичний подарунок, що ви дарували чи отримували?
  3. Найбільш смішна історія, що з вами відбувалася?
  4. Краща відпустка, яку ви провели
  5. Відмовки, які люди придумують, коли спізнюються?
  6. Що ще краще – дипломатичність чи прямолінійність?
  7. Якщо б ви виграли кругосвітню подорож, куди б ви поїхали?
  8. Які квіти ви любите?
  9. Ваша улюблена книга?
  10. Чим ви займаєтесь у вільний час?
  11. Перший день у школі
  12. Перший день на роботі
  13. Найважливіша подія вашого життя
  14. Чому ви стали бібліотекарем?
  15. За що ви любите своє місто?
  16. Чи є у вас кумири?
  17. Ваше найбільше досягнення
  18. Улюблений фільм
  19. Ваша улюблена страва
  20. Розкажіть про свого друга
  21. Домашні улюбленці

 

ТЕСТ: «ЛЮДИНА НА ТРИБУНІ»


Усі, кому доводиться виступати перед аудиторією, повинні мати свій спосіб спілкування перед слухачами. Їх можна поділити на дві великі групи.   

Представники першої підкоряють собі аудиторію. Звичайно, вони враховують її безпосередню реакцію, але визнають за краще «тримати кермо» у своїх руках. Не допускають вільностей у поведінці та мові. Назвемо такий стиль «авторитарним».

Ті, що належать до другого  типу, певною мірою самі підкорюються аудиторії. Вони мають різноманітний вибір поведінки на трибуні: спілкування, виголошення промови. Їм властива більш гнучка манера спілкування з врахуванням реакції аудиторії. Назвемо цей тип «демократичним».

У тих і інших є свої переваги і недоліки. Зайва незалежність аудиторії може зробити виступаючого нечутливим до інтересів слухачів. А намагання у всьому іти за аудиторією може призвести до втрати авторитету і ефекту від виступу. Ви самі маєте вибрати слушний спосіб спілкування залежно від темпераменту, характеру, індивідуальних якостей. Але непогано все ж таки знати до якої категорії ви належите, щоб уникнути крайнощів.

1.     Чи маєте Ви потребу у ретельній підготовці до будь-якого виступу у залежності від характеру аудиторії, навіть якщо Ви не раз виступали на цю тему?

2.     Чи відчуваєте Ви себе після виступу «вижатим», з різким падінням працездатності?

3.     Чи хвилюєтесь перед виходом на трибуну настільки, що повинні «переборювати» себе?

4.     Чи завжди Ви однаково починаєте виступ?

5.     Чи приходите Ви задовго до початку виступу?

6.     Чи потрібні Вам 3 – 5 хвилин, щоб установити первісний контакт з аудиторією і примусити уважно Вас слухати?

7.     Чи намагаєтесь Ви говорити за суворо накресленим планом?

8.     Чи любите під час виступу рухатись?

9.     Чи відповідаєте на записки із запитаннями по ходу надходження, не групуючи їх?

10.            Чи встигаєте під час виступу пожартувати?        

Якщо Ви відповіли однозначно на усі запитання, значить Вам властивий індивідуальний стиль.

Позитивні відповіді на запитання 1, 4, 5, 6, 9 і негативні на решту свідчать про те, що Ви належите до авторитарного типу. Якщо навпаки – до демократичного.    

Якщо Ви відповіли «ні» на запитання 2, 3 і 5, значить у Вас сильний тип нервової системи.

«Ні» при запитаннях 1, 4, 6 і 10 свідчить про жвавість Ваших емоцій.

Якщо виявлено, що Ви належите до першого типу, не намагайтесь копіювати манеру іншого. Ви повинні завчасно проробити свою тему так, щоб передбачити все, що стосується композиції, змісту та мови, і скласти докладний попередній конспект, навіть якщо не збираєтесь говорити «по бумажкє».     

Порада демократичному типу: намагайтесь бути у формі, перш ніж вийти на трибуну, максимально контролюйте свою поведінку, міміку, жести, щоб виробити специфічну манеру з аудиторією.

 

Питання для обговорення:

Якими елементами ораторського мистецтва має володіти бібліотекар?

Які якості повинен мати сучасний оратор, щоб найбільше впливати на людей?

Публічний виступ – це форма самоствердження. Чи згодні Ви з такою думкою?

Чи можна підвищити свою ораторську майстерність? Як розвинути навички спілкування?

Що таке мовна культура і яке значення має вона для бібліотекаря?  Чи її можна набути?

В чому полягає майстерність мовної імпровізації?

В чому суть емоційного впливу на читачів через іронію, гумор, сатиру?

Яку роль відіграють поза, жести, міміка в усному виступі і як краще ними користуватися?

Які методи активації уваги Вам відомі і як Ви ними користуєтеся?

Як подолати хвилювання перед аудиторією?