28 листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів. Горить  свічка-пам’ять, горить і плаче.   Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані маровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу –старих, молодих і дітей, і ще ненароджених –у лонах матерів.

Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, а земля –перевернутися від того, що це було на Землі. Але світ не розколовся. Земля обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями. Ми –єдині спадкоємці всього, що було.

В пам'ять про невинно вбитих людей в бібліотеці-філії№9 було підготовлено меморіальну викладку «Страчені голодом».

Тож пом’янемо  сьогодні, хоч і з запізненням у декілька довгих десятиліть мовчанням тих великомучеників нашої тяжкої історії –мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.

< <   > >