Виявляеться, що бібліотека – це не тільки запах старих книжок на полицях, а й веселі співи, зустрічі з відомими людьми. Конкурси на кращого читача, безкоштовний інтернет та навіть вело прогулянки.

Саме так приваблює до себе бібліотека-філія №10 у Завадівці, що колись була селом, а тепер є мікрорайоном Кіровограду. Результат вражає: крихітний заклад, що має лише десять тисяч книг, став головним культурним осередком для двох мікрорайонів та сусіднього села.

- Відвідувачів у нас вистачає – щодня близько 30,- розповідає завідувач Наталія Анісімова. – І старі, і малі. Зараз наплив школярів, яким видали списки літератури на літо. Стабільний попит на детективи серед чоловіків та любовні романи – у жінок. Не забувають і про класику. Деяких приваблює безкоштовний інтернет.

А ше сюди приходять по нові враження. Адже голова бібліотеки постійно вигадує щось новеньке: то вся громада пече млинці та святкує разом Масляну, то слухає аматорський самодіяльний колектив «Берегиня» чи дивиться слайди на мультимедійному обладнанні.

Торік до бібліотеки завітали відомі спортсмени, місцеві уродженці. Був навіть День бабусь Завадівки, коли старенькі мали змогу зустрітися і пригадати молодість завдяки виставці «Коли ми були молодими». Постійно влаштовуються конкурси: на кращого онука і кращу бабусю, на особливо смачну кулінарну страву, знання українських прислів’їв тощо.

Але найбільше всім запам’ятався  проект «Життя в стилі вело». Більше 80 учасників на своїх залізних конях проїхалися стежинами рідної місцевості. Хтось і досі вважає, що бібліотека – це нудно?

У 2011 році «бібліотерапевтичний центр» - так з усмішкою називає своє дітище завідувачка – відсвяткував 50-річчя. Його заходи збирають також жителів сусіднього мікрорайону Савинівка та села Неопалимівка.

Наостанок питаю: який він, сучасний читач?

- Точно не такий, як раніше, - технічно розвинутий, - відповідає Наталія Дмитрівна. – Навіть люди похилого віку намагаються вивчити комп’ютер, щоб отримувати додаткову інформацію, розмовляти з рідними по скапу. Що вже казати про дітей, які, здається, з цими навичками народжуються! Але це не означає, що друкована література у нас відсунута на задній план. Тому ми і приваблюємо до бібліотеки, щоб старше покоління згадало, що таке книга, а молодше – відкрило її для себе.

 

Наталія Федорова, Галина Юрса

 

Рідне село. – 2014. – 9 липня. – с.4.